Валерій Асадчев: Зруйнувавши податкову службу, «азаровщина» тепер руйнує економіку України

      Так сталося, що широко розхвалений і прийнятий «більшовиками» «найраніше в історії незалежності» бюджет-2004 стає для економіки України найбільш руйнівним. Як неодноразово застерігала «УМ», передбачені ним податкові зміни здатні повністю знищити такі галузі, як сільське господарство, харчова промисловість, книгодрукування, аптечна справа, «накрутити» ціни на житло і багато іншого — все це на тлі мізерного підвищення пенсій і зарплат бюджетникам. Поки сотні тисяч бухгалтерів, з'їжджаючи з глузду, з'ясовують, що робити з ПДВ і як тепер звести дебет із кредитом, уряд «переводить стрілки» на Верховну Раду і чекає вівторка — відкриття нової,4-ї, сесії, щоб виправити свої економічні помилки заднім числом.

      Водночас висновків із поточної ситуації Віктор Янукович і його команда, схоже, не зробили. Судячи з розмови із заступником голови парламентського Комітету з питань бюджету Валерієм Асадчевим, упродовж канікул професійної роботи урядовців з депутатами не було. Тож найімовірніше, що головне економічне питання уряд знову вирішуватиме в кращих донецьких традиціях — нахрапом, без ретельних фінансових обгрунтувань і підрахунків. Наслідки не забаряться.

«Якщо ми не проголосуємо за новий бюджет, то остаточно закріпимо повну анархію в податковому законодавстві»

      — Найголовніше для Кабінету Міністрів економічне питання 4-ї сесії — законопроект № 4000-1, яким мають внести зміни до бюджету на цей рік. На ваш погляд, наскільки цей документ потрібний і готовий до розгляду?

      — Особисто я виступаю категорично проти цього законопроекту. Особливо після того, як норми бюджету набули чинності. Якщо ми зараз проголосуємо за проект № 4000-1, то остаточно закріпимо повну анархію в податковому законодавстві.

      — Але виходити з ситуації, що склалася, виправляти руйнівні для економіки «огріхи»потрібно бодай заднім числом...

      — На мій погляд, зараз існує єдиний шлях виходу iз ситуації — терміново і дуже серйозно доопрацювати бюджет на 2004 рік. У нас неодноразово були випадки, коли бюджет приймався вже у поточному році, але вводився в дію з 1 січня, бо Конституція визначає бюджетний період з 1 січня. Тож бюджет сьогодні — єдиний документ, який можна у правовому полі ввести в дію з початку року, незважаючи на те, що початок сесії припадає на лютий.

      — Уряд звинувачує якраз опозицію у тому, що бюджет «не такий» і зміни до нього не прийнято. Чому б не піти на поступки?

      — Нехай Кабмін свої провини на опозицію не спихає, бо це витвори першого віце-прем'єра Миколи Азарова — влазити у податкове поле бюджету. Опозиція, навпаки, увесь час на засіданнях бюджетного комітету нагадувала, що не можна приймати бюджет силовим способом. Це — серйозний фінансовий документ, який треба ретельно вивчати. Натомість Азаров започаткував практику нахабного, насильницького пропихання закону «Про бюджет» через парламент і комітет, без економічного обгрунтування документа. Сьогодні ми пожинаємо наслідки, за які повністю відповідає діючий уряд і персонально пан Азаров.

      — На ваш погляд, що потрібно змінювати в бюджеті-2004?

      — Скасувати необхідно, наприклад, ПДВ на об'єкти приватизації, нерухомість, друковану продукцію, книговидавництво, лікарські засоби, неповернення ПДВ при експорті сільгосппродукції і продуктів харчування (що на 20 відсотків здорожчує собівартість нашої продукції за кордоном і робить її неконкурентоздатною) тощо.

      — Усе це є в законопроекті 4000-1...

      — Не все. Там не йдеться про видаткову частину бюджету, не враховано соціальні питання. Що, наприклад, робити з пенсіонерами? Що робити із зарплатами бюджетникам, які замість мінімальних 237 гривень отримують 205? Ми залишаємо це?

      Крім того, повторююся, законопроект 4000-1 не можна прийняти «заднім числом». Взагалі, має бути кардинальна рихтовка бюджету, його збалансування, а не внесення поодиноких безсистемних змін.

«Сьогодні податківці вимагають, щоб органи влади реєструвалися... суб'єктами підприємництва»

      — Як член бюджетного комітету зі стажем скажіть: досягти домовленості щодо перегляду бюджету на цей рік реально?

      — Якщо уряд відмовиться від силових способів вирішення економічних питань, то так. За умов, що Верховна Рада буде продуктивно працювати, знімуться всі політичні питання, ми можемо за перший тиждень лютого відпрацювати новий проект бюджету і, хоча у нас на другий тиждень запланована робота в комітетах, там у вівторок є День уряду, коли можна прийняти рішення і проголосувати вранці зміни до бюджету. Тоді економічна ситуація серйозно змінилася б і нас би не лихоманило цілий рік. Якщо цього не відбудеться, якщо продовжуватимуться політичні махінації Президента з його «більшістю», то Верховна Рада буде надовго заблокована, і ми в лютому не внесемо зміни до бюджету, а ситуація в економіці просто вийде з-під контролю.

      — Це політичні оцінки чи реальна загроза для звичайних громадян, підприємців?

      — Увесь абсурд нової податкової політики випливе на поверхню уже в перший податковий період, y першому кварталі. Сьогодні, наприклад, доходить до того, що податківці вимагають, щоб суб'єктами підприємництва реєструвалися... органи влади. Бо бюджетні установи, місцеві органи влади стали суб'єктами сплати ПДВ при приватизації землі (саме вони розпоряджаються нею). Таким чином бюджетна установа як комерційна структура стає платником податку. Це нонсенс, яких у бюджеті — безліч.

      — Власне, урядовці самі визнають, що не все благополучно. Кабмін уже пішов шляхом прийняття постанов, якими скасував ПДВ на ліки й памперси, повернув ПДВ експортерам сільгосппродукції. Чим це не вихід?

      — Дія у неправовому полі, грубе порушення законів ніколи не можуть привести до позитиву, лише до негативу. Є закон, який має вищу силу, ніж будь-які постанови Кабінету Міністрів. Тож завтра податківець, тобто конкретна посадова особа, повинна або виконувати закон, або відмовитися від його виконання і виконувати якісь постанови уряду, які суперечать цьому закону. У нього — дилема. Бо мине півроку, ситуація політично зміниться, прийде інший уряд і скаже: «На якій підставі ви не виконували закон?». Податківцю — кримінальна відповідальність за всі ці махінації, в яких сьогодні працює Азаров і вся його система, яку правильно назвали «азаровщиною».

      Ця «азаровщина» вже зруйнувала податкову службу, а тепер руйнує взагалі все економічне підгрунтя України. Де таке бачено, щоб перший віце-прем'єр наробив у бюджеті такого, що тепер змушений сам писати постанови, як не виконувати те, що він наробив?!

      — Як ситуація з центральним бюджетом відгукнеться на місцях?

      — Сьогодні місцеві бюджети фактично перетворилися на каси з виплати заробітної плати. Бо в них усі видатки (близько 70 відсотків) складає заробітна плата. Якщо додати комунальні, інші обов'язкові платежі, у них для маневрів грошей просто не існує. Для місцевих бюджетів треба приймати новий бюджетний кодекс, проект якого ми нещодавно внесли. На мій погляд, місцеві бюджети слід звільняти від опіки державного бюджету. Кожен повинен займатися своїм. Місцеві бюджети — місцевими проблемами, а державний — державними. І не залазити один одному в кишеню.

«За час канікул уряд не зробив жодної спроби фахово збалансувати надходження і видатки»

      — За час канікул урядовці намагалися фахово обговорити проблемні економічні питання в бюджетному комітеті чи поки що все вирішується на Грушевського, келійно?

      — Після того, як депутати відхилили законопроект 4000-1 (до речі, згадайте, його не підтримали навіть «більшовики»), всі наступні спроби повернутися до фахового обговорення цього питання потрапляли в політичне поле. За цей час, повторюся, ситуація значно погіршилася, бо норми недолугого бюджету з 1 січня вступили в дію і вже майже місяць діють. Проте за час, що минув, уряд фактично не доклав ніяких зусиль, щоб внести зміни до бюджету. Вони лише публічно «зациклилися» на законопроекті 4000-1 і нічого, крім нього, не бачать. Спроб фахово змінити бюджет, збалансувати його, не було.

      — На ваш погляд, це сталося через те, що бюджетний комітет очолює представник опозиції, чи є якісь інші причини?

      — Діючий уряд — це перший уряд за всю історію Української держави, в якому немає жодного економіста. Я не кажу про нового міністра економіки, бо його щойно призначили і я його не знаю. Але, приміром, його попереднику Валерію Хорошковському так і не вдалося проявити себе, сформувати команду... Якщо раніше були уряди з більш фаховими економістами, з менш фаховими; були такі економісти, які лише приходили на комітет і слухали, були такі, які дискутували, заперечували, то тепер їх просто немає. От вам і всі причини.

      — Я так зрозуміла, що сесійне засідання 3 лютого може не відбутися? Спільну мову стосовно конституційної реформи ще не знайдено?

      — Опозиція спільну мову знайшла давно. Для нас спільною мовою роботи в парламенті є Конституція і регламент. Якщо не дотримуватися ні Конституції, ні регламенту, то парламента немає, і ми не можемо погодитися на те, що говорить більшість: «Ми там наробили, що хотіли, проголосували руками, ногами, по дві руки піднімали, підписами якимись вночі, а зараз давайте перегорнемо цю сторінку, нехай усе буде чинним, бо тепер нам потрібно вирішити деякі практичні питання»... Так не вийде. Або ми повертаємося до тієї відмітки, яка почалася 22 грудня, і будемо все робити у відповідності до Конституції і регламенту, або, якщо більшість позбавляє нас можливості працювати в законодавчому полі, то опозиція має всі моральні права позбавити більшість можливості працювати. Таким чином ми встановлюємо абсолютно рівні умови. А відповідальність за все, звичайно, повністю лежить на «більшості». Вони керують: усі міністри, Прем'єр, Президент, Голова Верховної Ради — їхні люди.

Довідка «УМ»

      Валерій Асадчев, 50 років. Народний депутат України ІІI і  IV скликань. Упродовж 1998—2002 був головою підкомітету з питань місцевих бюджетів парламентського Комітету з питань бюджету. Зараз — заступник голови бюджетного комітету Верховної Ради.

      Член фракції «Наша Україна», очолює Київський міський осередок Української народної партії.