В Україні й «на місцях» потроху починає пахнути майбутніми великими виборами. Судити про це можна принаймні з того, як чинна влада бореться за вузлові пункти майбутньої виборчої кампанії — регіони, області, міста і навіть селища, ті, де органи місцевого самоврядування мають думку, відмінну від Адміністрації Президента. Штовханина навколо крісла київського мера, силовий переворот у Мукачевому... Тепер ось рингом для з'ясування політичних стосунків стає місце, яке за його історичною цінністю можна назвати святим, — Батурин.
У 1669—1708 та 1750—1764 роках Батурин (нині — Чернігівська область) фактично був столицею Української держави: тут були резиденції гетьманів Івана Самойловича, Дем'яна Многогрішного, Івана Мазепи та Кирила Розумовського. Після Полтавської битви за наказом Петра І Батурин був вщент зруйнований. Тоді, на початку листопада 1708 року, росіяни вирізали близько 20 тисяч батуринцiв, а з могутньої фортеці зробили згарище.
Зараз у селищі міського типу Батурин проживає трохи більше 3 тисяч мешканців. Як і в інших селищах України, демографічна ситуація тут погіршується. Є й багато інших проблем — соціальних, економічних, духовних. Крім того, що потрібно провести водогін та газ, слід відреставрувати палац останнього гетьмана України Кирила Розумовського, провести археологічні розкопки на місці Батуринської трагедії.
У вирішенні цих питань батуринцям активно допомагає «Наша Україна» — зокрема Віктор Ющенко та Іван Плющ, обраний до Верховної Ради від округу, до якого входить Батурин. За підтримки блоку, приміром, почала свою діяльність громадська ініціатива «Відродження Батурина». Депутати від «НУ» свого часу звернулися до Президента з пропозицією видати указ про щорiчне вiдзначення 13 листопада як Дня пам'ятi жертв Батуринської трагедiї (такого указу, та ще й у Рік Росії в Україні, Леонід Кучма, звісно, не видавав). «Поки до Батурина не приїхав Ющенко, у нас не було ані державної програми розвитку Батурина, ані постанови Кабміну щодо цієї програми, ані коштів на її здійснення, — розповідає «УМ» селищний голова Михайло Іващенко. — Нас намагаються переконати, що це заслуга Кучми, який побував у Батурині. Але ж батуряни знають, що це насправді заслуга Ющенка».
Звичайно, така позиція місцевих мешканців (а в Батурині діють осередки лише опозиційних партій — Народного руху, УРП «Собор», КУН, Соцпартії, КПУ) та їхнього голови обурює владу «згори». Отож на людей намагаються впливати, зокрема, «політтехнологічними» ходами, спрямованими на компрометацію «Нашої України». Скажімо, після зірваного з'їзду «НУ» в Донецьку, 13 листопада, Віктор Ющенко мав відкрити у селищі монумент — хрест Пам'яті жертв Батуринської трагедії. Пам'ятник мали встановити на місці колишньої гетьманської фортеці, а це зовсім близько до монумента Леніну. У ніч перед приїздом Ющенка скульптуру вождя пролетаріату хтось розбив, і це давало можливість запускати по ТБ сюжети про загрозу «нашизму»: мовляв, ставити хрести — це добре, але не через нищення інших пам'ятників. План «кризових менеджерів» не спрацював, бо тоді Ющенко до Батурина не приїхав. А скандал із Ленiним довелось якось гасити: як стало відомо кореспонденту «УМ», районна міліція у розслідуванні висувала версію, що пам'ятник... упав «самотужки».
Позицію селищного голови Батурина та інших сіл Бахмацького району намагаються змінити й дещо іншими, більш брутальними, методами. Місяць тому головою Бахмацької райдержадміністрації було призначено Володимира Бригінця. 19 січня він скликав до Бахмача сільських голів району — нібито ознайомитись із соціально-економічним станом населених пунктів. «Керівники сіл, де на виборах найбільше голосів отримали «Наша Україна» та Соціалістична партія, виходили з кабінету Бригінця дуже пригніченими, — розповідає голова Батуринської селищної ради Михайло Іващенко. — За їхніми словами, першим питанням, яке ставив Бригінець, була партійність та політичні симпатії голів сільрад». Іващенко, увійшовши до кабінету Бригінця, одразу сказав: «Я підтримував, підтримую і буду підтримувати Віктора Ющенка. Бо це людина, яка відродить не тільки Батурин, Чигирин чи Бахмач, а й усю Україну».
Одразу після цього «рандеву» Іващенкові стало відомо, що 27 січня до Батурина завітає колегія Бахмацької райдержадміністрації — для вивчення соціально-економічної та суспільно-політичної ситуації в селищі. Це дало підстави стверджувати, що Іващенка пустили «в обробку». Окрім того, добродій із «центру» повідомив голові, що Бригінець дав своїм підопічним вказівку «шукати по Батурину винятково негатив».
Негатив районні чиновники копали, як могли. Приміром, до недоліків влади Батурина внесли навіть те, що у селищі діє лише одна перукарня, а це, мовляв, «монополія». Обурило чиновників з Бахмача і перебування 71 особи з Батурина на обліку «біржі». Їх, мовляв, треба примусити (!) працювати. Тобто чогось надзвичайно критичного виявлено не було.
Після закінчення колегії голова Бахмацької РДА Володимир Бригінець заявив, що «не приїхав робити тут революцій» і для нього «важливі не політичні погляди, а економічні показники». Сама колегія теж пройшла доволі спокійно, без політичних наїздів. Через це здивовані журналісти запитували у Іващенка: «То у вас є конфлікт з районним начальством?». «Конфлікт існує, — відповів селищний голова, — просто вони злякалися присутності журналістів».
Існуючі факти справді свідчать про те, що тиск з РДА відбувається. Приміром, пан Бригінець заявляє про важливість економічних показників. Але ж під час першого спілкування з Іващенком обмежився реплікою про його політичні симпатії. Між іншим, представник сільради із Халимонова, який не захотів розголошувати свого імені, підтвердив «УМ», що Бригінець під час зустрічей з сільськими головами спершу цікавився їхньою політичною позицією.
Навряд чи виконавча вертикаль ставила собі за мету усунути Володимира Іващенка зі своєї посади, як це трапилось із мукачівським мером Василем Петьовкою. Найімовірніше, представники влади давали вказівку морально притиснути Іващенка (так вважає і сам селищний голова Батурина). Авжеж, наближаються вибори.
А можливо, працювали на план-мінімум: «остудити» опозиційність Володимира Іващенка напередодні приїзду до Батурина Леоніда Кучми. До гетьманської столиці Президент має навідатись уже найближчим часом (у прес-центрі Адміністрації Президента «УМ» повідомили, що точна дата відвідин ще не відома).