«Не затискайте жінок!»

      Позавчора одна з небагатьох представниць українського жіноцтва у Верховній Раді — співачка Оксана Білозір — провела прес-конференцію на тему «Участь жінок в управлінні державною — запорука справжньої демократії». Депутатка з «Нашої України» вважає, що частка жінок в органах державної виконавчої та законодавчої влади має становити не менше 30 відсотків. Саме такий відсоток «дочок Єви» представлено у керівних структурах країн, які, за світовою статистикою, вважаються успішними, і цього стандарту повинна прагнути Україна.

      Наразі, заявила пані Оксана, соціальний статус жінки у нашій державі є «просто катастрофічним». З огляду на професійну дискримінацію високоосвічені жінки мають значно менше можливостей для реалізації своєї кар'єри, професійного зростання, і, як наслідок, працюють на менш привабливих посадах, отримуючи при цьому нижчу, порівняно з чоловіками, зарплату. Через неможливість самореалізації в Україні жінки шукають роботу за кордоном. Білозір відзначила, що 87 відсотків вимушеної трудової еміграції серед українців становлять жінки віком від 25 до 55 років, а це веде до руйнації сімей, масової появи так званих соціальних сиріт — дітей при живих батьках (таких дітей в Україні вже майже мільйон).

      «Для чоловіків політика — це самореалізація, боротьба з конкурентами і перемога у цій боротьбі як факт. А для жінки-політика важливе досягнення результату, мета її роботи — якісний результат. Це як удома: жінці вдома не важливо головувати, для неї важливіше, щоб були гармонія, достаток та спокій», — переконана депутатка з «наших». На її переконання, сьогодні кожен чоловік — і політик, і народний депутат — явно відчуває відсутність жінки-партнера у розбудові держави, тому вони мають підтримати законопроект про рівні права та рівні можливості жінок та чоловіків в Україні.

      Виходячи з цього, Оксана Білозір зареєструвала два проекти постанов Верховної Ради: про День уряду, який заплановано провести у квітні, з порядком денним «Інформація Кабінету Міністрів щодо забезпечення рівності прав жінок та чоловіків у громадсько-політичній та культурній діяльності, здобутті освіти та професійній підготовці, у праці та винагороді за неї»; а також про проведення парламентських слухань на тему «Становище жінок в Україні. Реалії та перспективи». Ці заходи спрямовані передусім на те, «щоб сусупільство було поінформоване про проблеми і негаразди, які сьогодні існують в Україні, про роль жінки та ситуацію, в якій вона опинилася». «Без вирішення жіночого питання, жіночої проблеми Україна як держава не має майбутнього», — наголосила пані Білозір.

      Вона нагадала, що навесні 2001 року Президент видав Указ «Про підвищення соціального статусу жінок в Україні», невдовзі Кабінетом Міністрів було прийнято Постанову «Про Національний план дій щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню гендерної рівності у суспільстві на 2001—2005 рр.», якою міністерствам та іншим органам виконавчої влади доручалося здійснити низку заходів. Утім «заходи, передбачені цими нормативними актами, так і не були реалізовані».

      За спостереженням Оксани Білозір, на сьогодні у керівництві Адміністрації Президента єдиною жінкою, яка обіймає більш-менш значущу посаду, є прес-секретар Президента Олена Громницька. У керівництві Кабміну немає жодної жінки, а в урядовому секретаріаті — лише одна (заступник міністра Кабінету Міністрів Наталія Нестеренко). З 16 міністерських портфелів жінки не мають жодного, з 41 посади перших заступників міністра — лише дві (у Міноборони — Валентина Гошовська, в Мінохоронздоров'я — Ольга Лапушенко), а з 76 посад заступників — лише шість.

      З 24 облдержадміністрацій жінки не очолюють жодної, не маючи навіть хоч якогось крісла першого заступника голови. Із 145 постів заступників голів ОДА в жінок — лише 10.

Із 502 портфелів керівників районних держадміністрацій жінки займають лише 17.

      У парламенті жінок лише 4 відсотки.