Два мільйони за матір…

«УМ» неодноразово повідомляла про резонансну справу Світлани Зайцевої, яку незаконно засудили до семи з половиною років позбавлення волі за вбивство однокласника, якого вона не скоювала. У Донецькому СІЗО молода жінка заразилася туберкульозом, а після вироку суду провела за ґратами один рік. Адже міліція затримала справжніх убивць, тож пані Зайцеву було виправдано й повністю реабілітовано. Втім у квітні 2006 року, після загострення хвороби, Світлана Зайцева, що схудла до двадцяти кілограмів, померла. Сиротами залишилися троє дітей жінки. Матір Світлани, яка стала опікуном власних онуків, подала позов проти облпрокуратури та облуправління держказначейства Донеччини про відшкодування матеріальних й моральних збитків, заподіяних «правопохоронцями» на суму 4 мільйони 525 тисяч гривень. Наприкінці минулого року Феміда присудила виплатити опікуну й сиротам вдвічі меншу суму — 2 мільйони гривень, але й ці чималі гроші «правопохоронці» та чиновники сплачувати не хотіли й далі апелювали проти жертв власної помилки. Втім нарешті у цій справі поставлено крапку.

Туберкульоз не наш, грошей не буде

«Вважаю, що така сума може бодай частково компенсувати мені моральні муки, яких я зазнавала і буду зазнавати до кінця моїх днів, допоможе поставити на ноги трьох сиріт–онуків, оскільки я є інвалідом II групи і отримую пенсію 325 гривень», — зазначала рік тому в коментарі «УМ» опікун сиріт їхня бабуся Тетяна Бережна. У своїх зверненнях жінка посилалася на ст. 56 Конституції, що гарантує право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю органів державної влади та її посадових осіб.

Нагадаємо, що відповідачі під час слухання справи у Ворошиловському райсуді Донецька (які погодилися на участь у процесі тільки як третя сторона) стали в глуху оборону. Мовляв, провини не визнаємо, на чому ґрунтується заявлена сума відшкодувань — не розуміємо, і взагалі Світлана Зайцева захворіла на туберкульоз ще до того, як потрапила за ґрати! Цікаво, що цієї версії про «туберкульоз до арешту» досі (!) дотримуються навіть у Генпрокуратурі, після того як справою Зайцевої особисто перейнявся Президент Віктор Ющенко і звернувся до Генпрокурора з вимогою притягнути до відповідальності винних у незаконному засудженні жінки.

Саме тоді, коли Президент поставив чіткі вимоги у цій справі перед ГПУ, у листопаді 2007 року, Ворошиловська Феміда Донецька задовольнила позов опікуна і трьох сиріт частково й постановила виплатити матері загиблої (з державного бюджету) 525 тисяч гривень, а кожному з трьох неповнолітніх дітей Зайцевої за моральний збиток відшкодувати по 500 тис. гривень. Вже у грудні, Генпрокуратура прозвітувала перед громадськістю у цій справі: мовляв, Зайцева не скаржилася, що її катували в міліції і прокуратурі, не оскаржувала свій вирок і не зверталася до суду з вимогами відшкодувати матеріальну шкоду та надати компенсацію за завдані моральні страждання внаслідок незаконного засудження.

І це при тому, що перед смертю Світлана Зайцева написала на ім’я матері доручення на відстоювання в суді її інтересів та інтересів дітей. «Вона дуже важко помирала, три дні... І попрохала мене покарати тих, хто винен», — зазначала «УМ» Тетяна Бережна.

Нині, за вказівкою Генерального прокурора, порушено кримінальну справу за фактом перевищення службових повноважень працівниками Макіївського райвідділу міліції. Справу передано для подальшого «всебічного та об’єктивного» розслідування до Головного управління з розслідування особливо важливих справ ГПУ. На Різницькій прозвітували, що винних покарано: за неналежну організацію і участь у розгляді справи Зайцевої в суді заступнику прокурора Донецької області та начальникові відділу наказом обласного прокурора оголошено догани. А прокурору, який здійснював нагляд за розслідуванням кримінальної справи й затвердив обвинувальний висновок та особисто підтримував обвинувачення Зайцевої у суді, було оголошено догану, на сьогодні його звільнено з органів прокуратури.

Платити. Не апелювати!

На початку грудня 2007 року глава держави знову змушений був згадати про справу Зайцевої — Віктора Ющенка обурило те, що Держказначейство з незрозумілих причин подало апеляцію на рішення Ворошиловського райсуду про відшкодування зазначеної шкоди. Нюанси з’ясувалися лише днями, коли до справи Зайцевої долучився Кабінет Міністрів. Як повідомили «УМ» у прес–службі уряду, Прем’єр Юлія Тимошенко доручила Міністерству фінансів невідкладно відкликати апеляційну скаргу й у повному обсязі забезпечити виконання рішення Феміди з виплати відповідних коштів сім’ї померлої Світлани Зайцевої.

«Юлія Тимошенко була вражена позицією попереднього уряду Януковича, який восени минулого року звернувся до суду з метою скасувати виплату опікунові трьох неповнолітніх сиріт загиблої Світлани Зайцевої компенсації за безпідставне тюремне ув’язнення, що призвело до смерті матері трьох неповнолітніх дітей», — повідомляє прес–служба Кабміну.

Відтак, позавчора Управління Держ­казначейства в Донецькій області відмовилося від цієї ганебної апеляційної скарги й звернулося до Апеляційного суду області з заявою: «Ми відмовляємося від апеляційної скарги на виконання доручення Кабінету Міністрів і Міністерства фінансів». Суддя попередив позивача, що він не має права звертатися з повторною апеляцією з цього ж приводу. Після нетривалої наради суд ухвалив відмову від скарги і закрив апеляційне провадження. Компенсацію мають виплатити протягом півроку, згідно закону.

Що вражає: для відновлення справедливості щодо простої українки та її дітей та для притягнення до відповідальності винних «правопохоронців» знадобилася особиста участь найвищого керівництва держави — Президента та Прем’єр–міністра. Але скільки таких «зайцевих» по всій Україні? Чи вистачить у керівників держави часу на відновлення справедливості по кожній сфабрикованій справі у пронизаній корупцією «правопохоронній» системі? Тим нагальнішою є потреба радикальних реформ у правоохоронній та судовій системах, а також підтримка антикорупційних ініціатив Президента.