Біда до Кабміну доведе

Ірина Мохник має трьох діток, най­старшому з яких — 11 років, а найменшому — всього 5. До найвищого виконавчого органу влади жінку привело почуття повної безпорадності. Вже понад вісім років, незважаючи на численні приписи різних державних установ, сімейство не може отримати ключі від нової квартири. Відтак десять членів родини мешкають у трикімнатній, тулячись учотирьох на одному ліжку і виходячи з норми по 3,5 квадратних метри на особу. Пані Ірина у розпачі й називає ставлення влади до своєї сім’ї звичайнісіньким мордуванням. «Мій син був відмінником, а тепер «скотився» і вже дев’ятий у класі за успішністю навчання. А все тому, що навіть немає місця, де можна сісти і спокійно вивчити уроки. Що там казати, якщо на одному дивані доводиться спати трьом–чотирьом людям», — розповіла Ірина Володимирівна «УМ».

Ще у 2002 році спеціальна міністерська комісія встановила, що родина потребує негайного поліпшення житлових умов. Проте на заваді стала влада Києва, яка просто ігнорує ті рішення і сьогодні. Не діють на КМДА і 56 доручень владнати проблему від уряду, а також від глави держави. І це при тому, що все сімейство має статус постраждалих унаслідок чорнобильської катастрофи, який дає право на позачергове поліпшення житлових умов. А мати Ірини Мохник — інвалід–чорнобилець, і, згідно з законом, повинна отримати нове житло впродовж року з дня взяття на облік.

Учора підтримати матір прийшов ще один член родини — 77–річна бабуся, яка є учасником Великої вітчизняної війни. Проте, схоже, навіть це не справило враження на працівників Кабміну. Якщо, за словами пані Ірини, на заваді аудієнції у Леоніда Черновецького непохитною стіною стає Ірена Кільчицька, яка не пускає жінку до мера, то в уряді є своя Ірена. Секретар Прем’єр–міністра заявила, що немає права навіть доповісти Юлії Тимошенко про голодуючих у холі жінок. «Найбільше мені вдалося привернути увагу начальника Управління організації роботи зі зверненнями громадян Кабміну Григорія Голоти. Він посміявся, а потім заявив, що я тероризую дітей, — обурюється Ірина Мохник. — Але ж терор — це і далі жити в таких умовах, коли не можеш навіть до вбиральні нормально сходити!».

«УМ» зателефонувала безпосередньо до пана Голоти — з наміром почути від нього, чи ці слова відповідають дійсності і коли та у який спосіб допоможуть жінці. Однак представник Кабміну, який, за посадою, мав би сам ініціювати вирішення проблем людей, лише обурився. «Я не можу знати, чи ви насправді кореспондент газети. А якщо і так, то не повторюйте цю брехню і не зводьте наклепи!» — тільки вимовив він, кинувши слухавку. Тож багатодітна матір, яка з 1999 року чемно чекає на житло, тепер стала ще й наклепницею. Відтак скільки ще голодуватимуть жінки — невідомо. У Ірини Мохник нині вагітна сестра. Тому вона налаштована йти до переможного кінця, адже, бідкається, з нашою владою після народження племінниці доведеться й три квадратних метри на людину урізати.