До і після соборності

22.01.2008

«Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу», — сказано в Четвертому Універсалі Центральної Ради, проголошеному 22 січня 1918 року на Свято–Софійській площі української столиці. Вільною державою УНР побула трохи більше тижня. Київ окупували російські більшовики (їх на день затримали українські студенти в бою під Крутами). Муравйовці розстріляли, за тогочасними свідченнями, кілька тисяч городян, серед них і Київського митрополита Володимира. Однак у березні 1918–го Київ знову став столицею УНР. А в листопаді того ж року на руїнах Австро–Угорської імперії постала Західно–Українська Народна Республіка. Обидві республіки мали однакові державний прапор і герб. І 22 січня 1919–го, у річницю Четвертого Універсалу, на Свято–Софійській площі уряд Директорії проголосив: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна». Через два тижні уряд України перед наступом більшовиків змушений був залишити Київ, а ЗУНР захопили польські війська. Однак День соборності став «архетипом» національної пам’яті і десятиліттями єднав покоління «західняків» і «східняків», укритих до сну червоною ковдрою.

За словами відомого дослідника періоду Української революції, док­тора історичних наук Владислава Верстюка, радянська історіографія надзвичайно спотворила суспільне сприйняття подій 1918 року. Акт злуки УНР і ЗУНР стали сприймати як щось «незвершене», ледь не утопічне, а то й злочинне. А от у «золотому вересні» 1939–го, мовляв, «дві України» справді радісно об’єдналися. Насправді ж, у січні 1919 року бачимо волевиявлення народу, яке розвинулося в поезії, піснях, графіці: марках, листівках, плакатах... А в 1939–му — результат домовленості між двома агресорами про розподіл Європи. Про українську єдність «благодійники» тоді зовсім не думали.

Уже кілька років День соборності відзначається в Україні на державному рівні. Цього року Президент Віктор Ющенко візьме участь у покладанні квітів до пам’ятника Михайлові Грушевському і в урочистостях у будинку Центральної Ради, а також відвідає тематичну виставку в Українському домі.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>