Якщо раніше іменем коханої людини називали зірки, то тепер кавалер купує дамі серця ділянку на Місяці. На Марсі? Теж не проблема! «Це найкращий подарунок для близьких, найоригінальніший», — переконують у «Місячному посольстві», єдиній в Україні установі, яка займається продажем космічних ділянок. 40 гектарів на Місяці коштують усього 900 гривень.
«Здебільшого українці купують землю саме на Місяці, — розповідає «УМ» голова «Місячного посольства» Сергій Земляков. — Адже ця планета найближча до Землі». «Неприватизованих» ділянок на цьому супутнику Землі залишилось чимало: на сьогодні продано приблизно п’ять відсотків території. Кількість космічних землевласників сягає близько двох мільйонів, з яких майже три тисячі — в Україні.
«Більшість людей купують такі ділянки у подарунок близькій людині, — пояснює такий ажіотаж пан Земляков. — Але є невелика частина покупців, яка ставиться до такої купівлі цілком серйозно, як до інвестиції». Як припускає мій співрозмовник, причина в тому, що, на їхню думку, через 50 років на цьому можна буде заробити: розпочнеться комерційне освоєння Місяця, та й не за горами розвиток космічного туризму. Зауважмо, що разом із покупкою ділянки кожен отримує право на видобуток там корисних копалин. Крім того, місячну ділянку можна передати у спадок нащадкам.
Як виявилось, купити космічну нерухомість сьогодні набагато простіше і дешевше, ніж на Землі. «Один акр, тобто 40 гектарів, на Місяці чи Марсі — мінімальний розмір ділянки на продаж. Це коштує 900 гривень, — каже Сергій Земляков . — Та українці інколи купують ділянки і по 200, а то й 400 гектарів. Варто зауважити, що вартість землі на Місяці та Марсі постійно зростає. Лише за 2007 рік ціни на позаземну нерухомість підскочили на 40 відсотків!
...Якщо хтось остаточно вирішив придбати ділянку і визначився з площею, у «Місячному посольстві» йому вручають пакет відповідних документів для покупки: акт про право власності на ділянку, карту і жартівливу Конституцію Місяця (або ж Марса). «Також покупець отримує космічний паспорт, єдиний у своєму роді ідентифікаційний документ у космічному просторі, — агітує пан Земляков. — Цей документ чинний на 25 років і дійсний лише за межами Землі. Для оформлення такого паспорта знадобиться 250 гривень».
Нарешті право власності на ділянку закріплюється у Міжнародному реєстрі власників космічної нерухомості. У цей реєстр, за словами Сергія Землякова, уже давно вписані такі українські знаменитості, як Лілія Подкопаєва, Ірина Білик, Ані Лорак, Рінат Ахметов і Олег Скрипка... Проте, як з’ясувала «УМ», деякі зірки навіть не підозрюють, що «володіють» космічною нерухомістю, хоч їхні імена вже не перший день фігурують у списку знаменитих клієнтів «Місячного посольства». Для прикладу, «власниця» ділянки на Місяці — президент модельної агенції Влада Литовченко. Як зазначила прес–аташе Литовченко Людмила Щербань, «як тільки–но Влада Литовченко прибула літаком до Києва, я її одразу запитала про це. Влада дуже здивувалась і відповіла, що вперше про це чує». А от Олег Скрипка не відмовляється від «місячної» ділянки. Він визнав у одному з інтерв’ю, що має «земельку на Місяці».
Серед іноземних зірок у Міжнародному реєстрі власників космічної нерухомості фігурують такі імена, як Том Круз, Ніколь Кідман, Джон Траволта, Том Хенкс, Арнольд Шварценеггер і навіть Джордж Буш.
Купити космічну нерухомість мають змогу жителі 20 країн світу — тих, де є відділення «Місячного посольства»: в Англії, Франції, Японії, Німеччини, Росії, Україні, Білорусі, Молдові, Латвії, Литві, Естонії, США... На сьогодні більша частина Місяця належить європейцям, серед яких першість тримають німці, шведи, англійці, поляки. «Для кожної країни відведено свій сектор для продажу ділянок, — каже пан Земляков. — «Українська» територія розташована на південній півкулі видимої сторони Місяця, на березі Моря вологості. А площа, виділена під продаж Україні на Марсі, знаходиться на плато каньйону Евменід, у східній півкулі Марса».
Узагалі ж у перспективі продажу — 53 космічні об’єкти! Прямим і єдиним власником такої нерухомості є американець Деніс Хоуп. Цей бізнесмен у 1980 році скористався тим, що в міжнародному акті ООН не було сказано ні слова про те, що прав власності на небесні тіла не мають фізичні чи юридичні особи. Отримавши право на таке «майно», вже через три роки Деніс Хоуп успішно торгував «латифундіями» на Місяці.