ЦИТАТИ ТИЖНЯ

18.01.2008

Юлія Тимошенко,
Прем’єр–міністр України
— про те, чи має вона намір боротися за президентство:

— На посаді Прем’єра, якщо дадуть працювати для очищення країни, у Прем’єра вистачить роботи 24 години без вихідних. А якщо почнуть ставити умови: тут не чіпай, тут свої люди, тут свої силові структури, — тоді це питання.

(«11–й канал», Дніпропетровськ)

 

Ігор Кріль,
нардеп від «НУНС»
— про публічне обговорення програми діяльності Кабінету Міністрів Тимошенко:

— Єдиним його практичним наслідком буде чергова хвиля (напевно, висока) прагматичного піару. При цьому буденна, чорнова робота з підготовки цих самих рішень не ведеться... Це все одно, що купити електрочайник, а потім думати, навіщо він потрібен і як ним користуватися.

(сайт «НУНС»)

 

Василь Хара,
нардеп від Партії регіонів
— про перші кроки Тимошенко в галузі соціальної політики, повернення вкладів тощо:

— Своїми непродуманими кроками уряд Тимошенко, як і в 2005 році, перетворює Україну на країну, де об’єктом експерименту є люди. У фільмі «Операція «И» є чудовий епізод, коли Георгій Віцин тренується використовувати хлороформ для приспляння сторожів складу. Мабуть, і нинішньому «високоморальному» уряду треба дати вдалу пораду «тренуватися на кішках».

(сайт Партії регіонів)

 

Андрій Шевченко,
нардеп від БЮТ
— про перевірку президента Грузії Михаїла Саакашвілі достроковими виборами:

— Це має бути дуже серйозним уроком для українських політиків. Народна любов — це не варення, яке можна закатати в баночку, періодично відкривати і їсти тоді, коли потрібно. Мало щодня говорити про дуже світлі європейські перспективи країни — потрібно робити так, щоб люди відчували ці зміни щодня.

(УНІАН)

 

Леонід Кучма,
колишній Президент України
— про своє ставлення до політичного сьогодення:

— Що ми маємо сьогодні? От уже пішов четвертий рік «України без Кучми», але ані Президент, ані жоден з урядів не спромоглися реалізувати свій конституційний обов’язок — привселюдно обґрунтувати мету і перспективи державної політики... Людей, як і мене, найбільше гнітить ця невизначеність. Куди ми сьогодні йдемо, чи повертаємося назад у лоно соціалізму, чи продовжуємо будувати ринкову економіку?

(РІА «Новості»)