Як умру — то не ховайте

Частина праху індійського та світового апостола ненасильництва, легендарного індійського борця за незалежність Махатми Ганді буде розвіяно над Аравійським морем 30 січня, в 60–ту річницю його смерті, повідомила вчора британська газета «Гардіан». Таким був заповіт померлого і з такою вимогою виступила тепер родина Ганді.

За індійською традицією, померлих спалюють, а їхній попіл розвіюють над рікою чи морем на 13–й день після смерті. Махатму Ганді вбив у Делі 1948 року індус–радикал, коли Ганді, ікона індійського народу, йшов на молитовну зустріч. Після кремації його тіла попіл було складено в 12 маленьких сталевих урн, які в лютому 1948 року розіслали в різні кінці Індії для розпорошення праху над рікою Ганг. Але одна з урн, яка потрапила в руки бізнесмена, близького приятеля Ганді, залишилася нерозпорошеною і з минулого року зберігалася в сховищах музею Ганді в місті Мумбай (Бомбей), куди її передав син того бізнесмена. У зв’язку з наближенням 60–ї річниці смерті індійського пророка адміністрація музею мала намір виставити урну в експозиції. Але родичі Ганді висловили рішучий протест і зажадали виконати волю померлого.

«Ми збиралися виставити прах в експозиції, але, природно, тепер врахуємо побажання родини. Так буде правильно», — заявив заступник директора музею Дірубхай Мехта.

Відтак в Індії постало питання: чи дійсно був розпорошений прах Ганді з інших 11 урн, чи, може, частину з них, як і ту, що опинилася в Бомбеї, зберегли шанувальники померлого? Дірубхай Мехта стверджує, що йому відомо про принаймні ще дві урни, в яких надалі зберігається прах Ганді. Одна з них знаходиться в палаці Ага Хана, лідера ісламської секти «Ісмаїлі», в місті Пуне на півдні Індії. Інша — в індуїстському храмі в американському штаті Каліфорнія. Ці дві урни вже стали «храмовими» і їх не можна чіпати, вважає Мехта. «Щоб відібрати їх, потрібно увійти до храму і вчинити акт насилля, а родина Ганді не хоче робити такого», — пояснив директор музею.

ДОСЬЄ «УМ»

Могандус Карамчанд Ганді (2 жовтня 1869 — 30 січня 1948), більш відомий на батьківщині та світі як просто Махатма, що в перекладі з санскриту означає «велика душа». Він є одним із творців сучасної індійської державності, а в решті світу його шанують як пропагандиста пацифізму, політичної боротьби без застосування насилля. Народився в родині, яка належала до касти модхів — займаються головним чином торгівлею. Його мати була четвертою дружиною батька, була фанатичною віруючою культу Вішну і сина виховувала в глибокій вірі, зокрема божественної пошани до кожної живої істоти. В 13 років був одружений батьками з ровесницею. Юридичну освіту здобув у Лондоні (1891). У 1893—1914 рр. служив юрисконсультом гуджаратської торговельної фірми в Південній Африці.

У Південній Африці Ганді виробив тактику ненасильницького опору (сатьяґрахи). Після повернення на батьківщину (січень 1915 року) Ганді зблизився з партією Індійський національний конгрес і незабаром став одним із лідерів національно–визвольного руху Індії, ідейним керівником конгресу. Ганді був категоричним противником роз’єднання Індії за релігійною ознакою на Республіку Індію та Пакистан. Політична філософія Могандуса Ганді не була забутою після його трагічної смерті. Його прямі послідовники розвивали в Індії політичне вчення гандизму, але також життя та погляди Ганді стали натхненними для визвольного руху чорношкірих американців та демократичних революцій у Європі. В Індії йому надано почесний титул «Батька нації», а його день народження 2 жовтня є офіційним святом та вихідним днем. 15 червня минулого року Генеральна Асамблея ООН одноголосно прийняла резолюцію, якою 2 жовтня проголошується Міжнародним днем ненасилля.