Тиждень тому міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив про те, що законопроект про створення Національного антикорупційного бюро вже підготовлений і буде винесений на обговорення громадськості. А вже позавчора саме в МВС радник міністра і народний депутат Геннадій Москаль презентував пакет проектів нормативно–правових актів, спрямованих на посилення боротьби з корупцією.
Відомий генерал міліції є співавтором і законопроекту про Антикорупційне бюро, яке в Україні не можуть створити вже протягом десяти років. Головна причина — протиріччя між силовиками та незацікавленість корумпованих можновладців. У МВС кажуть, що якщо закон нині буде прийнято, бюро запрацює вже влітку. Втім є сумніви, адже, створюючи новий силовий орган, МВС явно тягне ковдру на себе.

Цей випадок, що стався ще 7 липня 2004 року в селі Сокілець Козятинського району й довкола якого закрутилася кількарічна судова тяганина, міг бути й не вартий уваги преси. Та наслідки, які він потягнув, вийшли далеко за межі дріб’язкового інциденту.

Починалося все, як у казці. Ну майже як у казці. Намагаючись розшукати колишніх однокласників, Аліна зареєструвалася на сайті «Веб–круг». Незабаром вона отримала листа від незнайомця з далекої і таємничої Африки, такого собі містера із доволі популярним прізвищем Джонсон. Уже в перших посланнях він надіслав Аліні своє фото і розповів історію, що розривала душу. Його батька–мільйонера вбили, і він став спадкоємцем цілої купи доларів. Але злодійка–доля змушує його жити в таборі для біженців. Саме статус біженця не дає йому дістатися до грошей. Тож він попросив Аліну стати його іноземним партнером і допомогти забрати ці гроші, перевівши їх спочатку на рахунок дівчини.