Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Позавчора співак Володимир Гришко повернувся із тривалого творчого відрядження до США. Три місяці наш тенор співав у «Метрополітен Опера», а в березні знову візьме курс на Нью–Йорк.
У «Метрополітен Опера» Володимир Гришко виконував партію Анатоля Курагіна в опері Прокоф’єва «Війна і мир». За масштабністю ця постановка у світовому оперному мистецтві — на перших позиціях. Як розповів Гришко, на сцені були і коні, й гармати, артистів — близько чотирьохсот, серед яких і вісім українців або вихідців із України. Всі вони потрапили до цього проекту різними шляхами: хтось, як Володимир Гришко, — підписавши угоду, хтось — після еміграції чи ще якихось зигзагів долі... Але така «українізація» «Війни і миру» дуже потішила диригента Валерія Гергієва. За словами пана Володимира, коли той побачив усі ці «–ко» у списку задіяних артистів, то відразу зрозумів, що опері бути.
«Чесно кажучи, за ці три місяці я двічі поривався повернутися додому, — зізнався Володимир Гришко. — Але керівництво «Метрополітен Опера» не відпускало». Тож навіть Новий рік оперному співаку довелося святкувати не в Україні, а по той бік океану. Як розповів пан Володимир, компанія зібралася приємна, а святкування було достойним, але... безалкогольним. Нашому тенорові довелося особисто переконатися у тому, що нині в Америці дуже модно вживання алкоголю зводити до мінімуму...
Березнева поїздка до США буде не такою тривалою — угоду підписано лише на місяць. «Мене вже в опері важко чимось здивувати, — заявив Гришко. — А тому я співатиму лише в найкращих театрах за найкращих умов і за шалено високі гонорари. Мені й тут є що робити — я хочу нажитися в Україні. Я мушу ще багато чого передати своїм дітям». Судячи з планів на майбутнє, це зізнання маестро уже спроектував на конкретні справи. Так, його учениця Ганна Данилюк презентувала альбом «Колискові», тридцять тисяч примірників якого Гришко пообіцяв надіслати дошкільним навчальним закладам. Матиме продовження і проект «Гетьманські вечори», який стартував минулого року на День незалежності в Черкасах. Наступну акцію «Гетьманських вечорів», солістом, директором і художнім керівником яких є Володимир Гришко, заплановано на лютий. Серед подій, що обіцяють шлейф компліментів та публічних обговорень, — фестиваль «Київська Русь», на який Гришко запросить не лише оперні хори та оркестри, а й «попсовиків», відкриття козацької школи–інтернату для хлопчиків...
А ще... знову Америка, з якою у Гришка складаються дуже тісні стосунки. Восени до США пан Володимир збирається разом зі своїми учнями. «Поїдуть Ганна Данилюк, Ігор Царьков, — розповів маестро. — А ще — Віктор Мельник, який, запам’ятайте мої слова, буде наступним Лучано Паваротті».
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>