Російська дипломатія — це імперська ідеологія

Не встиг Конститу­ційний Суд оприлюднити своє рішення від 24 грудня минулого року про те, що іноземні фільми не підлягають поширенню і демонстрації в Україні, якщо вони не дубльовані, не озвучені або не супроводжуються субтитрами державною мовою, як у відповідь прозвучала заява Департаменту інформації і преси Міністерства закордонних справ Росії. Там рішення найвищого конституційного органу України гостро розкритикували. Мовляв, воно суперечить Європейській хартії регіональних мов або мов меншин. «Це рішення виявилося черговим підтвердженням небажання української влади повністю і сумлінно виконувати свої міжнародні зобов’язання», — йдеться у коментарі ДІП МЗС РФ.

Свідченням присутності у головах російських чиновників імперської ідеології щодо України назвав у коментарі «УМ» заяву МЗС РФ відомий правозахисник і законотворець Юрій Кармазін. За його словами, такі кроки дипломатів можуть призвести до загострення українсько–російських стосунків. «На мою думку, виконавчі органи влади цією заявою просто підставили президента Путіна. Це втручання у внутрішні справи суверенної держави. Як може МЗС іноземної держави давати оцінку рішенню найвищого конституційного органу незалежної держави?! Я через вашу газету закликаю пана Путіна зупинити цей правовий безлад, адже наслідки можуть бути непердбачуваними!».

Категорично не погоджуються з думкою російських дипломатів і в українській Держслужбі кіно. За словами її голови Ганни Чміль, ухвалене КС рішення навряд чи можна вважати дискримінаційним стосовно російської нацменшини. Насправді, каже вона, проблема є штучною. «МЗС Росії посилається на Європейську хартію регіональних мов, ратифіковану Верховною Радою України. Однак там ідеться лише про те, що держава бере на себе зобов’язання підтримувати мови, які зникають. Сказати ж це про російську ніяк не можна», — зазначила вона у коментарі «УМ».

Ганна Павлівна відзначає, що насправді питання має декілька аспектів. І, в першу чергу, — фінансовий. «70 відсотків постачальників фільмів на український ринок працюють безпосередньо з їхніми виробниками. А тому не мають проблем з витратами на дублювання і ухвалене КС роз’яснення ніяк не заважатиме їхній роботі. Решта 30 відсотків — дистриб’ютори, які працюють з посередниками з Росії. Їм, звісно, доведеться витрачатися на дотримання норми дублювання українською, адже продукт, який беруть звідти, виготовлений для російськомовного населення. А ось чи в компетенції МЗС РФ критикувати рішення КС України — питання до юристів».