Без обличчя, зате з душею

29.01.2004
Без обличчя, зате з душею

Льон у руках майстрині перетворюється на симпатичних ляльок.

      Якщо ви зі співчуттям дивитеся на сучасних дітей, які граються пластмасовими Барбі, роботами-трансформерами, телепузиками, вам буде цікаво ознайомитись із роботами рівнянки Вікторії Кісиленко. Проте, можливо, ви вже бачили прекрасні і водночас прості витвори її умілих рук. Адже майстриня посіла друге місце на всеукраїнському конкурсі «Українська народна іграшка». У конкурсі взяли участь понад 500 майстрів віком від 7 до 77 років.

      Виготовлення іграшок, виявляється, — зовсім не іграшкова справа. Особливо якщо присвятити їй своє життя. Вікторія Кісиленко робить іграшки вже більше двадцяти років. За цей час виготовила понад 200 іграшок з льону. Щодо вибору саме цього матеріалу майстриня каже: «Мені завжди подобалися лляні речі. Ще давно, коли я їздила по області у відрядження, мала змогу ознайомитися зі звичаями мешканців Полісся. Бачила, як старенькі бабусі у Дубровицькому районі ткали льон та робили з нього ляльки та інші цікаві вироби. Саме там я цим і захопилася. Згодом захотілося і самій навчитися цьому мистецтву».

      Усі іграшки Вікторії Никифорівни виготовлені з природних матеріалів. Тому вони, за її словами, випромінюють позитивну енергію. Одяг для ляльок майстриня робить також лише з натуральних волокон, з мішковини. Для чоловіків плете з лози спеціальні капелюшки та вбрання, жінок одягає у корсети та спідниці, заплітає їм коси. Загалом же стиль одягу повністю відповідає традиційному поліському вбранню. Пані Вікторія каже, що це і є традиційні поліські ляльки, якими бавились ще наші бабусі. І хоча всі ляльки безликі, тобто майстриня не робить для них ні очей, ні носа, ні рота, вони мають душу та ніби живі.

      Успіх на конкурсі принесла композиція «Поліська родина». Її Вікторія Кісиленко робила разом зі своїми вихованцями. Вже з назви конкурсної роботи ми можемо уявити, як вона виглядає — на подвір'ї зображена вся родина, діти граються, господиня порається у справах, кішка мліє на сонці. За допомогою засушених квітів та трави зробили галявину. Тин, що сплели з тоненьких лозинок, додав композиції поліського колориту. Рівнянка говорить, що своєму успіху вона завдячує своїм вихованцям. Адже, за її словами, понад усе на світі любить займатися з дітьми та вчити їх прикладному мистецтву. Вона викладає флористику в школі, передає своє вміння і дошкільнятам. Не дивно, що стіни багатьох рівненських садочків прикрашено саме її роботами.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>