Екологічно він абсолютно безпечний, оскільки енергогенеруючою сировиною є так званий біогаз. Давно доведено, що в органічних речовинах виникають бактерії, у результаті життєдіяльності яких виробляється метан. Павло Семенюк вирішив створити реактор, який би працював за цим принципом. Щоправда, лише зменшену модель, але діючу.
Діє реактор на кізяках так: у довгий циліндр (об'ємом сім кубічних метрів), надійно термоізольований, закладають гній, солому, харчові відходи. Тепло і повна відсутність повітря спричиняють виникнення тих самих бактерій, які й виділяють метан. Газ накопичується у балонах, а потім потрапляє у звичайні газові печі. А може використовуватись для виробництва електроенергії. Для цього необхідне спеціальне обладнання. Враховуючи те, що сировину для реактора виробляють свійські тварини, доцільно застосовувати нове джерело енергії у селах. Дефіциту кізяків там немає, а от з теплом...
Павло Семенюк підрахував, що пристрій, коефіцієнт корисної дії якого становить 83 відсотки, за наявності півсотні свиней та корів може виробляти за добу до 225 кубометрів газу (з розрахунку, що на продукти життєдiяльностi двох свиней та корів дозволяють виробити щоденно два кубометри газу). Загальна маса діючого реактора становитиме 32 тонни, а вартість може становити близько 15 тисяч гривень, які окупляться за декілька років. Раціоналізатор вважає, що з часом реактор можна робити і менших розмірів.
Біогазовий реактор корисний і в іншому плані. Коров'ячі екскременти після обробки в реакторі є чудовими добривами. Комусь може здатися, що біогаз має різкий неприємний запах. Насправді він пахне не гірше за автомобільні викиди.
Ідею рівненського винахідника вже відзначено на всеукраїнському рівні. Нещодавно Павло Семенюк та керівник гуртка Олександр Міхневич повернулися з Києва, де проект біогазового пристрою переміг у секції «Юні техніки та дослідники — промисловості та сільському господарству» на Всеукраїнському тижні науки, техніки, винахідництва та раціоналізаторства.