Трагічно закінчилася історія кохання двох молодят із Турківського району на Львівщині. Вже небагато залишалося Олені та Петру чекати до повноліття, щоб одружитися, та не судилося. Через непорозуміння гарячі голови наробили лиха, перетворивши різдвяні свята на власні похорони.
Їхні стосунки і почуття були яскравими та очевидними для односельчан. За якийсь час усі очікували весілля. Олена жила із сестрою, а мати, готуючись видати доньку заміж, поїхала на заробітки за кордон. Та не судилося. Напередодні Святвечора слово за слово — і між молодятами розпалилася сварка. Переповнений емоціями Петро схопив шнурок і, пригрозивши, що повіситься, побіг до лісу. За ним кинулася молодша сестра нареченої Світлана, покликавши за собою сусіда.
У надії, що Петра можна буде ще врятувати, чоловік підсадив Світлану, і вона взялася допомогти потерпілому. Проте нічого не виходило, було вже пізно, та й шнурок надірвався. У цей момент у сусіда не витримали нерви, і той утік із місця події.
Але на цьому біда не закінчилася. Світлана побігла до хати за ножем і розповіла все сестрі. Олена сама подалася до місця трагедії і, взявши частину відірваного шнурка, також повісилася — поряд із коханим…
На похорони закоханих зійшлося все село. Мати Олени терміново повернулася, проте всі її надії та сподівання на щасливу долю доньки присипала мерзла земля.
P. S. З огляду на те, що кримінальна справа перебуває в розгляді, та з етичних міркувань імена потерпілих змінено.