Помста рудої

Жителю села Слобода–Шаргородська не потрібно було йти до лісу, аби вполювати пишнохвосту мешканку — лисиця сама серед білого дня забігла на обійстя. Без довгих роздумів господар спробував її зловити голіруч, загнавши в глухий кут подвір’я, і перемога таки виявилась на його боці: він задушив хижачку і кинув у порожню клітку кролятника. От тільки лисиця захищалась до останнього і добряче покусала мисливця — особливо постраждало зап’ястя лівої руки, куди вона глибоко увігнала зуби.

І хоч необхідність звернутись до лікаря була невідкладною, чоловік зволікав і поїхав у лікарню через кілька днів, де його відразу поклали в стаціонар, зробили антирабічне щеплення і розпочали лікування, яке загалом мало тривати три місяці. Через півтора тижня пацієнта відпустили додому — подальший курс можна було проводити амбулаторно. Проте ще через тиждень йому стало гірше, і коли його вдруге поклали в лікарню, очам медиків відкрилась звична клінічна картина сказу, проти якого поки що ліків не винайшли.

Як розповів кореспонденту «УМ» завідувач епідеміологічного відділу облсанепідстанції Степан Томин, летальний кінець уможливило поєднання двох факторів. По–перше, через численні укуси в організм потрапило багато вірусів — збудників хвороби, по–друге, до лікарні потрібно було звернутися негайно, а не чекати кілька днів. Третій фактор, який теж, імовірно, «допоміг» — це схильність пацієнта до вживання алкоголю, який за таких обставин категорично протипоказаний.