Будинок Кричевського у вогні

Йдеться про знаменитий «будинок Василя Кричевського», споруджений і художньо оформлений видатним українським архітектором, художником і мистецтвознавцем на початку минулого століття. Ця споруда сама по собі була і залишається найбільшою окрасою історичного центру Полтави. До того ж там зберігаються найцінніші експонати з історії краю.

Як повідомив власкору «УМ» безпосередньо на місці НП начальник Головного управління МНС у Полтавській області Андріан Орліковський, повідомлення про пожежу надійшло до його підлеглих о дев’ятій ранку. Хоча, за попередніми даними, вони могли б з’явитися там і раніше, якби покрівельники з приватної фірми, що зараз перекривають дах музею, не намагалися загасити полум’я (найвірогідніше, дерев’яні конструкції спалахнули під час зварювальних робіт) самостійно. Площа загорання становила близько 30 квадратних метрів.

Ситуацію ускладнювала досить значна висота, на якій довелося працювати із застосуванням двох пожежних драбин. Існувала й загроза обвалу покрівлі. Однак професійна робота 34 пожежників, які прибули сюди на восьми автомобілях, посприяла тому, що вогонь загасили менш ніж за двадцять хвилин. Далі вже тривала своєрідна «профілактика» нових загорань, передовсім у важкодоступних місцях, порожнинах тощо. При цьому, як констатували спочатку працівники музею, а потім і голова облдержадміністрації Валерій Асадчев, котрий також прибув на місце НП, експонати найбільшої в регіоні скарбниці минувшини не постраждали.

За словами «губернатора» Полтавщини, на ліквідацію наслідків пожежі вже найближчим часом виділять кошти з резервного фонду. Звісно, буде завершено й недешеву реконструкцію будівлі, насамперед її даху. Там зараз не лише замінюють новими старі дерев’яні конструкції, а й вкривають їх унікальною «художньою» черепицею задля максимально близького до оригіналу оновлення цього шедевра вітчизняної архітектури. Розміри завданих пожежею самій будівлі збитків учора встановлювали фахівці.

Принаймні вчорашній огляд музейного приміщення журналістами, серед яких був і автор цих рядків, спростовував найгнітючіші припущення про можливі наслідки такої пожежі. Попри те, що входити в музей через центральний вхід довелось, як кажуть, по кісточки у воді та ще й під невеликим «дощем», який струменів згори. «Пожежна» вода потрапила у «парадний» хол та актову залу з даху, але в основному через ті «дірки», що виникали посередині приміщення — тож стіни залишилися практично неушкодженими. Про те, що жодної загрози обвалу даху вже немає, найвиразніше свідчили будівельні роботи на ньому — перекриття покрівлі неподалік місця ліквідованого пожежниками загорання продовжувалось.