Привітати колегу прийшли новий міністр культури і туризму Василь Вовкун, головний лікар Клініки лазерної медицини, співачка Ольга Богомолець із дочкою, режисер Сергій Архипчук, генеральний продюсер ІСТV Ігор Богуцький, президент форуму видавців Олександра Коваль, депутати, мистецтвознавці і колекціонери.
На виставці Гриніва представлено понад 30 ікон, більшість яких — із Волині. «Святий Миколай з житієм» з кінця ХVI століття за свою історію втратив півобличчя. Дерево, на якому намальовано ікону, використовували як дно до скрині. «Свята Параскева П’ятниця з житієм» була поличкою в одній церкві. Директор Інституту колекціонерства Ігор Завалій побачив у ній прорізи і купив просту чорну дошку за 10 гривень.
«Усі колекціонери — специфічні люди і не зовсім здорові. Це нелегко сприймають оточуючі. Напевне, тому, що колекціонерство є артефактом, як і самі ікони. Деякі речі, а в цьому випадку — ікони, намальовані за Київської Русі, нам важко пояснити. Я сьогодні згадував, що Україну називають дволицим Янусом, який, за хибними версіями, дивиться то на Схід, то на Захід. Насправді Янус — великий бог, який одним обличчям дивиться в минуле, а іншим — в майбутнє», — пояснює Гринів. На запитання, скільки коштують його експонати, він обурюється: «В одного альпініста спитали, чому ви йдете весь час на гору. Він відповів, що вершина — єдине місце, де не задають таких запитань. Мені було неприємно, коли в музеї запитали про ціну. Я думав, що це єдине місце, де ніхто на це не звертає уваги».
Ігор Гринів почав цікавитися іконами з дитинства. «Я родом зі Львова. Моя сім’я не мала картин, лише ікони. Першою іконою моєї збірки була «Богородиця з Дитям» кінця ХІІІ століття. Її замалювали живописом у ХVII столітті. Перший її колекціонер побачив, що дошка значно старша за малюнок, і вирішив відновити нижній шар. Знизу виявилася ікона. Реставрація цієї ікони тривала 2 роки, по сантиметру квадратному в день під мікроскопом. Ми спробували графічно зробити копію і зіткнулися зі всіма складнощами реставраційної роботи, бо хоча б одна неправильна крапка на дереві може знищити весь задум іконописця», — розказує про життя колекціонерів Гринів.
Заступник директора Інституту колекціонерства Тарас Лозинський каже: «Ігор Гринів серед колекціонерів володіє найстаровиннішою іконою. Можу сказати, що в Україні з ХIV по XV століття є лише 3 ікони, з XVI — 30, а з XVII — у доброму стані десь 120 штук, враховуючи ікони з колекції Ігоря Понамарчука. Тому про цінність цієї виставки, як ви розумієте, говорити — даремна справа».
«Ми не здогадуємося, що таке колекціонування. У всьому світі воно має зовсім іншу філософію, аніж в Україні. Ці українці врятували сакральне мистецтво від вивезення за кордон, щоб воно не пропало і не було знищене», — каже Василь Вовкун, сам знаний колекціонер українського мистецтва. Він дав обітницю в найближчі дні нічого не коментувати пресі, але заступник міністра Ольга Шокало–Бенч сказала «УМ», що свій перший робочий день міністр культури і туризму почав із самого ранку. Він познайомився з колективом, дав доручення підготувати звіти роботи своїм заступникам, а зранку перед засіданням Верховної Ради встиг підписати наказ, яким дав дозвіл Львівському музею повезти картини до Польщі на Різдвяну виставку.