Усі хочуть бути президентом. Лише Путін — прем’єром

У понеділок на VIII з’їзді «Єдиної Росії» Дмитро Медведєв отримав статус офіційно висунутого кандидата на пост президента Росії від партії влади. У свою чергу, Володимир Путін привселюдно відповів згодою на пропозицію Медведєва стати прем’єр–міністром держави, в разі обрання того президентом на виборах 2 березня наступного року. Таким чином, тандем Медведєв—Путін в очах електорату й світового співтовариства набув, нарешті, формальних ознак партнерства і тепер, за логікою речей, слід очікувати якихось адекватних дій, спрямованих на закріплення цієї «двосторонньої угоди».

Попередня «підготовча» робота, яку Володимир Володимирович здійснив разом із прихильниками своєї політики, принесла в цілому непогані результати: на провідних постах держави розставлені «свої люди», парламентська більшість — за Путіна, опозицію (як зліва, так і справа), насправді, можна проігнорувати — вона не є реальним конкурентом. Але успіх необхідно закріпити. Може, тому в спішному порядку готується перше засідання Думи, а перші прийняті новообраним парламентом закони дещо прояснять ситуацію з акцентами у майбутніх взаємовідносинах між трьома суб’єктами російської влади: президентом—Держдумою—прем’єром.

Цього ж дня висунув свого кандидата на президентський пост і з’їзд Союзу правих сил. Ним став один із лідерів СПС, член політради Борис Нємцов. Відбувалось це в непростій обстановці: лідер Союзу Микита Бєлих разом із усією політрадою подав у відставку, що пов’язано з провалом еспеесівців на недавніх виборах до Держдуми. При необхідних для проходження в цей орган семи відсотках СПС набрав лише 0,96 відсотка. Проте з’їзд залишив пана Бєлих і далі керувати Союзом. Тепер Нємцову належить до 16 січня принести в Центрвиборчком два мільйони підписів на свою підтримку.

Першим офіційно запропонованим кандидатом, як відомо, став голова Народно–демократичного союзу Росії, екс–прем’єр Михайло Касьянов, який тепер також збирає підписи.

Що ж стосується інших думських партій — КПРФ і ЛДПР, — то вони вкотре не відступили від традиції і будуть пропонувати на президентські вибори своїх лідерів: Геннадія Зюганова і Володимира Жириновського. Для цих політиків участь в аналогічних кампаніях є складовою їхньої політичної роботи — можливістю зайвий раз використати виборчий PR–ресурс у своїх власних інтересах та в інтересах очолюваних ними партій.

Усього ж про свої президентські амбіції заявили 25 чоловік, переважна більшість із яких — самовисуванці. Напевно, найбільш відомою фігурою серед таких є колишній радянський дисидент Володимир Буковський. Проте його має намір підтримати партія «Яблуко», яка цього разу вирішила не пропонувати в кандидати на президента ні свого лідера Григорія Явлінського, ні когось іншого зі своїх лав.

Лідер Об’єднаного громадянського союзу Гаррі Каспаров відмовився від участі в президентській гонці, мотивуючи це тим, що неспроможний знайти необхідне приміщення для зборів ініціативної групи з його висунення в кандидати — всюди йому чинять перешкоди.

Утім лише сліпий сьогодні може не бачити: будь–яке висунення незалежних чи опозиційних кандидатів на пост президента — не що інше, як банальний політичний ритуал. Така собі популярна російська забава під назвою: «стань президентом». Насправді ж, усе відбуватиметься у відповідності до забутого, але знову актуального жарту минулих часів: «Ось вам людина — вибирайте»...

Віктор ГІРЖОВ