Молитва за Лавру

18.12.2007

Руйнування восени в’їзної брами до Києво–Печерського заповідника, здавалося б, мало привернути увагу державних органів влади до проблем Лаври. На жаль, ґвалт, який вчинила преса та керівництво заповідника, до потрібних вух не долетів.

Проблеми пам’ятки національного значення так і залишаються головним болем самого заповідника та небайдужої громадськості. Тому минулої п’ятниці в Лаврі знову говорили про те, що ж робити далі. Адже заповідник руйнується на очах. Тільки впродовж цього року на території Верхньої лаври п’ять об’єктів було визначено як аварійні. За оцінками фахівців, під загрозою існування перебуває весь архітектурний комплекс Києво–Печерської лаври, розташований на зсувонебезпечних схилах Печерського плато. Кілька пам’яток — ківорій та колодязь св. Антонія, ківорій та колодязь св. Феодосія та вже згадана брама на в’їзді до Нижньої Лаври — взагалі назавжди втрачені. А 26 листопада поруч із входом до Ближніх печер (пам’яткою архітектури XVIII століття) на замовлення монастиря були пробурені кілька десятків свердловин для паль, які пробили склепіння крипти «Батиєм убієнних». Гендиректор Національного Києво–Печерського заповідника Сергій Кролевець зазначив, що монастир розпочав ці роботи без будь–якої проектно–кошторисної документації і дозволу.

У цілому ж, додає гендиректор, на сьогодні з 66 об’єктів заповідника більше половини зазнали зміни. «Сьогодні Лавра виглядає не так, як 10 років тому», — зазначає Кролевець. При цьо­му, додає гендиректор, дирекція заповідника за три роки (з 2005–го по 2007–й) отримала з держбюджету всього три мільйони гривень на будівельні та реставраційні роботи, тоді як монастирю було виділено за останні три роки 25 мільйонів.

З огляду на це заповідник пропонує на найвищому державному рівні розглянути та затвердити концепцію та комплексну програму розвитку Національного Києво–Печерського історико–культурного заповідника, які мають стати основою Генерального плану.

Тим часом 3—10 липня у Квебеку відбудеться засідання комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. До порядку ден­ного засідання внесено питання про ситуацію з Києво–Печерською лаврою в Україні. Цілком реально, що цю пам’ятку можуть виключити зі списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. «Ми звертаємося до громадськості й засобів масової інформації, залучаємо інтелігенцію для того, щоб зупинити будівельні роботи, зупинити ту вакханалію, що відбувається сьогодні на території Києво–Печерської лаври», — каже гендиректор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська. Адже Лавра і Свята Софія зараховані до охоронного списку ЮНЕСКО єдиним пунктом...

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>