За словами директора Національної опери Петра Чуприни, жодна вистава у цьому театрі не виникає зненацька, раптово, просто так. Кожна прем’єра починається із запитання, наскільки вмотивовано виглядатиме цей спектакль в репертуарі театру. Особлива місія опери «Норма» — провести своєрідну ревізію вокального потенціалу артистів. Річ у тім, що італійський композитор Вінченцо Белліні написав цей твір у стилі бельканто. «А бельканто, — розповідає непосвяченим Петро Чуприна, — є кращим тренінгом для голосу». Ревізувати мали всіх — від початківців до народних артистів. А тому, за словами режисера вистави Анатолія Солов’яненка, спочатку розподілили на кожну партію усіх виконавців, голосові можливості яких «пасували» саме цій ролі. В процесі репетицій дехто відмовився, дехто вирішив зосередитися на інших проектах, але, переконують Чуприна та Солов’яненко, ця опера матиме три повноцінні склади.
Зазвичай італійські опери у цьому театрі з’являються за допомогою традиційної підтримки Італійського культурного центру. Гарна традиція, але цього разу вона чомусь не спрацювала, і довелося розраховувати лише на власні сили. Дуже позитивно на постановку вплинуло те, що 2007 рік завершується, а тому річний бюджет треба обов’язково освоїти. «Хтось купує «Хонду», хтось — оргтехніку, а ми купуємо матеріали, які можна задіяти у постановках», — похвалився Петро Якович. Кошторис «Норми» уже склав 320 тисяч гривень, але ця цифра — не остаточна, оскільки заплановано ще деякі технічні прийоми, відеоефекти, і цю статтю витрат також треба буде оплатити.
«Більше половини театрів, які ставлять «Норму», роблять концертну постановку, — розповідає Анатолій Солов’яненко. — А 90 відсотків дії у цій опері розвивається в коротких речитативах, а не у великих аріях, ансамблях... Сам сюжет дуже цікавий і його необхідно розкрити. Водночас стиль бельканто, який у нас мало поширений і мало відомий, потребує делікатного, тонкого втручання. Так що у цій постановці не буде динаміки заради динаміки, міра цієї динаміки відповідатиме стилю опери». (До речі, після постановки «Севільського цирульника» у Донецьку тамтешні актори прозвали Анатолія Солов’яненка «Дві мізансцени в хвилину», так що за динаміку можна не хвилюватися).
Костюми та декорації до «Норми» готують художники Анна Іпатьєва та Андрій Злобін. Відомо, що на сцені переважатиме «флора»: дерева, кущі, каміння. Художники мали більше можливостей для фантазії, ніж інші учасники проекту. Оскільки герої «Норми» — друїди, про звички, особливості та побут яких сучасники не мають жодного уявлення. Тож фантазувати з візуальною частиною вистави можна скільки завгодно!
А ось диригент–постановник Микола Дядюра відмовився від втручання у партитуру і не пропонував ніяких нових трактовок. До речі, за словами пана Миколи, імпресаріо, який запрошував театр на гастролі до Японії, цікавився, коли Національна опера ставитиме «Норму». Тож імовірно, що незабаром Петро Чуприна отримає нову привабливу пропозицію.
Між іншим, ця постановка буде першою українською «Нормою» на сцені Національної опери. А опери Белліні у Києві свого часу звучали: у 1845—1847 роках італійці привозили сюди «Сомнамбулу», «Капулетті і Монтеккі», «Пуритан» та «Норму».
Прем’єра «Норми» в Національній опері — 21 та 23 грудня.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
