Підвели під монастир

14.12.2007
Підвели під монастир

Європейський Союз нарешті зумів сказати «так» «малій конституції» ЄС. (Фото Рейтер.)

Учора було відмінено всі екскурсії по одній з головних туристичних принад столиці Португалії — Лісабона — монастирю святого Ієроніма. У цій архітектурній перлині, яка є поєднанням готики та ренесансу, — поховання королів Мануеля І та Хуана ІІІ, надгробний камінь Васко да Гами. Учора монастирська обитель приймала інших гостей — прем’єр­міністрів та президентів 27 країн­членів ЄС, які здійснили історичний для Європи акт — підписали нову базову Угоду ЄС про реформи (Лісабонський договір). Вона прийшла на зміну Євроконституції, яку два роки тому провалили на референдумах у Франції та Голландії.

«Це, в хорошому розумінні слова, звичайний європейський договір, і він не сприймається як Конституція, оскільки з документа вилучено все, що стосується гімнів, прапорів, девізів, тобто символіки ЄС. Це зроблено для того, щоб уникнути звинувачень ЄС в унітарності», — заявив у інтерв’ю телеканалу «Євроньюс» Джекі Девіс, співробітник Центру європейських політичних досліджень.

Новий договір мусять ратифікувати парламенти 27 країн ЄС, щоб у випадку успішного його проходження він набрав сили 1 січня 2009 року. Щоб знову не потрапити в халепу на референдумах, всі країни ЄС, за винятком Ірландії, обмежаться ратифікацією нового договору в парламентах. Але й тут можливі сюрпризи, оскільки наразі не відомо, як договір буде сприйнятий парламентаріями Великої Британії та кількох інших країн. Напередодні підписання договору в Лісабоні глави трьох головних союзних інституцій — Ради ЄС, Єврокомісії та Європарламенту — підписали у Страсбурзі Декларацію засадничих прав. Вона наразі не має юридичних наслідків, а силу закону набере лише разом із запровадженням Лісабонського договору. Але не у всіх країнах ЄС, бо Велика Британія та Польща «виторгували», що вона не буде для них обов’язковою у повному обсязі. Отож до Декларації додано спеціальний протокол про винятки для цих країн. Декларація засадничих прав гарантує громадянам ЄС головні громадянські, економічні та соціальні права.

Угода про реформи містить повний перелік перетворень, які необхідні для поліпшення функціонування розширеного Євросоюзу. Передбачається створення в ЄС нових інституцій та посад, зокрема президента ЄС (буде обиратися на два з половиною роки) та високого представника у закордонних справах, тобто створення МЗС ЄС. Також зроблено відхід від принципу повного консенсусу при прийнятті рішень Радою міністрів ЄС. У понад сорока обумовлених випадках прийняття рішення може бути не одноголосним, зокрема в галузях юстиції і внутрішніх справ, у процедурних моментах. Одночасно Договором створено фундамент для координації політики в галузях оборони та безпеки.

Сьогодні у Брюсселі відбудеться заключний цьогорічний саміт ЄС, основними темами якого стануть Косово та впровадження у життя Лісабонського договору.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>