«Партія регіонів не знайшла жодних нових причин для блокування — ми на всі їхні вимоги пішли. Тому доведеться їм таки відкрити роботу парламенту», — задоволено констатував лідер блоку «Наша Україна — Народна самооборона» Юрій Луценко, вийшовши з чергової погоджувальної ради. Хоча ще за десять хвилин до того здавалося, що й учорашній день буде змарновано: як і напередодні, з десяток «регіоналів» розташувалися у президії, підперши двері стільцями й не пускаючи на робоче місце спікера.

— Не секрет, що мою кандидатуру фракції рекомендував Президент. Думаю, він при цьому спирався на громадську думку — я маю на увазі позицію професійних кіл. Водночас у «Нашій Україні — Народній самообороні» є певна внутріфракційна конкуренція між представниками різних політичних сил, груп, які хотіли б мати, що називається, «свого» міністра. Тому не варто перебільшувати характер цієї дискусії. І моя кандидатура, і кандидатура Романа Зварича досить відомі й визнані в професійній царині, тому нічого трагічного в такому обговоренні немає.

Кіровоградці дуже здивувалися, коли дізнались ім’я новопризначеного голови обласної державної адміністрації. Чекали «губернатора» від президентського блоку «НУНС», від БЮТ (цей блок переміг в області на виборах), Блоку Литвина (Кіровоград — «вотчина» заступника голови БЛ Ігоря Шарова). Але ним виявився давній знайомий — Василь Моцний, який очолював область у 1999—2003 роках.

Здається, ми це вже проходили. Перечіплялися через це, падали, набивали ґулі. І зараз знову на цьому спотикаємося. Допоки?
2005 рік. Формується перший суто «помаранчевий» уряд. Кандидатури обираються — здебільшого в останній момент, «на коліні». Одним махом відбуваються несподівані рокіровки, під час оголошення декого з висуванців на міністерства сесійна зала гуде й огогокає.

Поки чільні представники всіх парламентських фракцій після закриття вчорашнього ранкового засідання ВР подалися на погоджувальну раду, щоб продовжити поділ комітетів, «УМ» вирішила поцікавитися позицією Партії регіонів у Василя Горбаля. Депутатський мандат почесний президент «Укргазбанку» здобуває вже третє скликання поспіль, тому в парламентських розкладах орієнтується добре, а в рідній фракції (та й не лише в ній) 37–й номер «регіонального» виборчого списку користується авторитетом. До того ж пан Горбаль очолює київський осередок ПР і, відповідно, добре знає ситуацію в столиці. Щоправда, категоричних відповідей наш співрозмовник уникав. Очевидно, передбачаючи, що ситуація щомиті може змінитися.