Місце вибуху обстежити не можна

На Донецькій шахті імені Засядька продовжується затоплення аварійних виробок, де в листопаді та на початку грудня сталися три підземні вибухи. Всі роботи на підприємстві призупинено аж до з’ясування причин трагедії, що забрала життя 106 гірників та вклала на лікарняні ліжка ще понад сотню потерпілих. Досі експертна комісія зосереджується на двох основних версіях найпершого і найпотужнішого вибуху 18 листопада. За одним із припущень, повітряно–метанова суміш могла вибухнути у 13–й східній лаві та сусідніх виробках, а далі вже аварія поширилася й на 13–й та 14–й західні конвеєрні штреки. За іншою версією, вибух трапився у тупику 14–го західного конвеєрного штреку і потім розповсюдився до сусідніх підземних виробок.

Окрім, власне, точного місця вибуху, експерти з’ясовують і причини його виникнення. Існує припущення, що небезпечна концентрація метану могла потрапити до виробок із розломів грунту і потім накопичитися під крівлею. У подальшому фатальній кількості газу, є версія, посприяла ймовірна просадка основної крівлі у 13–й східній лаві. Ці підтвердження базуються й на відповідних показаннях спеціальних датчиків, які зафіксували критичну кількість імпульсів. За подібної небезпечної концентрації метану для трагедії тоді вистачило найменшої іскри. Деякі з фахівців схиляються до думки, що фатальна іскра виникла внаслідок контакту одного з робочих органів вугільного комбайну з твердою породою. Паралельно також вивчається версія про пошкодження якогось із кабелів.

Ще низку запитань без відповідей експертній комісії підкинуло вивчення проб повітря, взятих в аварійних виробках. Адже тут виявили наявність важкого водню. У цій ситуації спеціалісти тільки розводять руками, бо наука ще недостатньо вивчила поведінку цих газів і особливо — характер їх взаємодії з метано–повітряною сумішшю. Тобто не виключено, що причиною аварії могло бути небезпечне сусідство згаданих виділень.

Аби зробити остаточні висновки, експертам таки ще слід ретельно вивчити аварійні ділянки. А туди поки немає доступу, оскільки те крило підземного горизонту, де довго ніяк не могли приборкати пожежу, зараз поступово затоплюється і про подальшу долю цієї території можна тільки здогадуватися.

Долею всієї шахти нині неабияк переймаються й у самому місті. За приблизними підрахунками, три підземні вибухи 18 листопада та 1 й 2 грудня завдали вугільному підприємству збитків у близько півмільярда гривень. А в разі закриття шахти істотно зменшаться й надходження до міського бюджету, що досі складали 84 мільйони гривень. Крім того, на зустрічі з журналістами міський голова Донецька Олександр Лук’янченко, проблемою з проблем назвав ще й питання подальшого працевлаштування майже 10 тисяч робітників шахти–гіганта, згадав і про дві з половиною тисячі працівників Донецького коксохімічного заводу. Хоча до остаточного з’ясування причин підземної трагедії та відповідних висновків експертів «хоронити» шахту багато хто вважає недоречним та завчасним кроком.

А ТИМ ЧАСОМ...

На шахті «Червоний партизан» державного підприємства «Свердловантрацит», що на Луганщині, у вівторок близько 16–ї години із невідомих причин сталося раптове відключення електроенергії. На цей час під землею перебував 361 гірник, усіх їх негайно оповістили про аварійну ситуацію. На місце оперативно прибули гірничорятувальники та лікарі. За півтори години електроенергію на шахту вдалося подати за резервною схемою, а пізніше — за постійною. По опівночі всі люди вийшли з копальні на поверхню неушкодженими. Аналогічна пригода сталася на цій же копальні в понеділок. Тоді через раптове знеструмлення також довелося евакуйовувати майже 300 гірників.