Призначення головного податківця Львівщини Сергія Медведчука у столицю, на посаду заступника голови ДПА України, не може не вплинути на розклад сил в обласній раді, депутатом якої є молодший брат глави президентської Адміністрації й лідера СДПУ(о). Так вважає керівник фракції «Нашої України» в облраді Олег Канівець, з яким на тему політичної ситуації на Львівщині поговорив кореспондент «УМ».
— На моє переконання, — зазначив Олег Канівець, — добрий десяток депутатів облради, що входили у групи «Ділова Львівщина» та «Соціальна справедливість», визначали своє перебування у цих групах відповідно до тиску, який здійснювала податкова. Адже серед депутатів чимало підприємців, котрі не хочуть втрачати свій бізнес через політичні принципи. Їм доводилося керуватися чужою думкою, аби зберегти власну справу. Відповідно й голосували вони не на власний розсуд, а за велінням головного податківця. Тепер, думаю, цей вплив послабиться, і чимало депутатів залишать проесдеківську «СС» — «Соціальну справедливість».
— То, може, тепер вдасться закінчити позачергову сесію облради, під час якої депутати висловили недовіру Сергієві Медведчуку?
— Для цього нині є всі підстави. Адже рішення сесії № 171 від 6 червня 2003 року виконано повністю, зокрема пункт, у якому висловлено недовіру Сергієві Медведчукові, фактично зреалізовано. Бо ж позбулися львів'яни недруга, хоча, як кажуть у народі, кинули щуку у річку...
— Але ж прокурор області Євген Блажівський прийняв рішення про нелегітимність рішення сесії про недовіру Медведчукові-молодшому. На думку прокуратури, «облрада вийшла за межі своєї ком- петенції».
— Я не погоджуюся з позицією прокурора Львівщини. Адже ми висловлювали недовіру Сергієві Медведчукові не як спеціалісту фіскального органу, а як людині, що використовує посаду для реалізації політичних завдань, дестабілізує ситуацію в області. Ми ж бо як найвищий обласний представницький орган повинні контролювати цю ситуацію. Не йшлося про зняття Медведчука з посади за ініціативою облради. Але наголосити керівництву держави та вищим посадовцям на зловживаннях з його боку ми зобов'язані. Саме для того, щоб відповідні органи вживали заходів. Зрештою, є норми поведінки державного службовця, податківця, якими нехтував уже колишній голова ДПА у Львівській області.
— Не боїтеся, що на вакантну посаду Сергія Медведчука призначать ще більш непримиренну з «Нашою Україною» та її прихильниками особу?
— Куди вже гірше. Сергій Медведчук має «дах» в особі свого брата Віктора. А якщо на місце головного податківця області поставлять ще одіознішу особу, то будемо діяти адекватно.
— На позачерговій сесії, 6 червня минулого року, було утворено конституційну більшість в облраді. Але згодом вона зменшилася до звичайної...
— Після проголошення конституційної більшості в облраді почався тиск на депутатів, які увійшли туди. Нагадаю, що об'єдналися депутати з фракції «Наша Україна» та групи «Ділова Львівщина» (аналог «Заєди у ВР. — Ред.), утворивши депутатське об'єднання «Наша Львівщина». Затим кілька депутатів під тиском Сергія Медведчука вийшли з новоутвореного об'єднання. Але тепер все стане на свої місця, і зібрати конституційну більшість у кількості 57 (двох третин) депутатів нам цілком під силу. А це гарантія того, що ми зможемо приймати будь-які політичні рішення, незважаючи на перешкоди виконавчої влади чи податкової.
— До речі, а як нині складаються стосунки депутатів із виконавчою владою Львівщини, з якою вони були, м'яко кажучи, напруженими після оприлюднення на сесії аналітичної записки за підписом екс-голови облдержадміністрації Мирона Янківа ?
— Із нинішнім головою Львівської облдержадміністрації Олександром Сендегою співпрацювати набагато легше. Насамперед з огляду на кваліфікованішу команду виконавців. Щоправда, доволі довго затримуються відповіді стосовно політичного переслідування депутатів облради. З цього приводу наша фракція звернулася до Віктора Ющенка з проханням ініціювати запровадження системи юридичного та публічного захисту депутатів.
Що ж до щоденної співпраці з виконавчою владою Львівщини, то тут важливу роль відіграє також координатор між виконавчою владою та депутатським корпусом, функції якого виконує перший заступник голови обладміністрації Леонід Мельник. Відтак адміністрація оперативніше відгукується на депутатські запити, запрошує депутатів на події, які організовує. Завдяки Мельнику налагоджено співпрацю виконавчої влади з депутатським корпусом у бюджетній, транспортній сферах, у галузі паливно-енергетичного комплексу, будівництві.
— Перейдемо до іншої теми. Пане Олеже, ви підписалися на підтримку «Львівської газети» та на захист її засновника, керівника мистецького об'єднання «Дзига» Маркіяна Іващишина. Якими мотивами керувалися, стаючи на захист журналістів?
— Це насамперед формування громадської думки, що є одним із завдань політика. З цього приводу відповідне звернення підписали і депутати, і громадські діячі, і політики. Вважаю, що такої моральної підтримки не заміниш нічим матеріальним. Адже саме народна опінія на діяльність податкової стала приводом для переведення Сергія Медведчука до Києва. Що ж до кримінальної справи, яку порушили проти засновників газети, то вона, швидше за все, перетвориться на бульбашку. Адже йдеться, наскільки мені відомо, про нібито зловживання у сфері реклами, коли під час акцій «Дзиги» рекламували фірму «Тротолла», що фінансувала ці акції.
— Приклади тиску податкової на «Львівську газету», «Дзигу», «Тротоллу» не поодинокі на Львівщині...
— Далеко за прикладами не треба й ходити. Скажімо, мого колегу, депутата облради Романа Гайдучка звинувачують у незаконній приватизації 62 гектарів землі. Правоохоронці демонстративно об'їжджають його земельні угіддя, які він придбав згідно з рішенням засідання сільради ще чотири роки тому в процесі розпаювання земель. Тоді не було жодних претензій до цієї процедури. А нині, незважаючи на висновки обласного Центру приватизації, хочуть відібрати ці землі підприємця, залякавши його в такий спосіб.
Інший приклад — тиск на «нашоукраїнця» Івана Куп'яка, підприємство якого «ТОВ «Галичина» з початку року буквально тероризують. Це притому, що в останні дні минулого року після податкової перевірки не виникло жодних претензій. А вже 3 січня працівники управління боротьби з організованою злочинністю вчинили справжній наліт на підприємство, опломбували бухгалтерію, через кілька днів — новий зухвалий наліт та опломбовування цілого офісу. Причому без пред'явлення жодного документа для перевірки. Нарешті, невігластво в юриспруденції. Адже горілку в підприємця вилучили 3 січня, кримінальну справу за фактом нібито її фальсифікації порушили 8 січня о 21-й годині. Без жодних свідків. А при опломбовуванні податківці поставили дату — 3.12.2003 р. Тож, згідно з Кримінально-процесуальним кодексом, документ, який оформлено неналежним чином, не може бути фактом для провадження кримінальної справи. Та й це не головне. Кількох депутатів обласної та районної рад, а також члена парламентського Комітету з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією Павла Барнацького, які стали на захист Івана Куп'яка, спробували залякати «Беркутом», приславши озброєних бійців на ТОВ «Галичина». З цього приводу ми підготували відповідний депутатський запит у Верховну Раду і думаємо, що винні в такій зухвалій поведінці посадовці, які розпорядилися залякати депутатів, будуть покарані.
Голова Львівської облради Михайло Сендак має намір зустрітися з Президентом Кучмою, щоб розповісти йому про зловживання владою з боку колишнього голови Львівської податкової адміністрації Сергія Медведчука. Про це Сендак повідомив в інтерв'ю «Львівській газеті». Він також зазначив, що позачергова сесія обласної ради, на якій висловили недовіру голові львівської податкової, буде закритою. «Нині, нехай навіть із запізненням, але рішення виконано», — вважає голова.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
