Гроші були, та не було бажання

Офіційна статистика свідчить, що на сьогодні в Україні зареєстровано понад 119 тисяч ВІЛпозитивних громадян. Якщо Україна й надалі буде боротися з хворобою тими ж методами і темпами, що й сьогодні (а точніше, робитиме вигляд, що бореться), то у наступні 3 роки кількість ВІЛінфікованих зросте на 150 тисяч осіб. А до 2014 року загальна кількість носіїв може становити 820 тисяч осіб (3,5 відсотка всього населення віком 15—49 років). Але ж інші країни таки змогли зупинити стрімке поширення хвороби! Саме тому на нараді щодо ефективності протидії ВІЛ Віктор Ющенко нещадно критикував бездіяльність уряду в цьому напрямі. «Більш провальної роботи в системі влади не існує, ніж у темі боротьби з захворюваннями ВІЛ/СНІД. До того ж цей провал трагічний, бо він замішаний на цілій системі прорахунків, злочинної бездіяльності, корупції, розкрадання дер­жавних коштів, нераціонального їх використання», — так оцінив роботу влади Віктор Ющенко.

Закиди глави держави цілком слушні. Візьмемо бодай такий момент. Бюджетне фінансування боротьби з ВІЛ/СНІДом у 2007 році зросло порівняно з 2004 роком у 6 разів — сьогодні воно складає 98 мільйонів гривень. Проте за 10 місяців року реально було використано менше половини виділених коштів! І це при тому, що близько 5000 українських пацієнтів — 73% від загальної кількості хворих — отримують лікування за рахунок Глобального фонду, а не держави! Президент також нагадав, що у листопаді Глобальний фонд відхилив українську заявку на фінансування програми подолання епідемії туберкульозу в сумі 94,7 млн. доларів. На думку Президента, аналіз причин такої ситуації — це компетенція Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛінфекції/СНІДу при Кабінеті Міністрів України. Вона мала втрутитися і вчасно відреагувати на цю ситуацію. Натомість Національна рада проявила повну бездіяльність. Президент закликав осіб, винних у відмові Глобального фонду фінансувати відповідні програми в Україні, подати у відставку. Власне, на його думку, це ще раніше мав зробити на знак протесту міністр охорони здоров’я, якщо не міг самотужки вплинути на ситуацію.

Також Президент вказав на проблему непрозорих державних закупівель антиретровірусних препаратів, нерегулярності поставок лікарських засобів та їх якості. Це навіть призвело до того, що представники громадських організацій, ВІЛінфіковані і навіть лікарі у вересні вийшли під стіни МОЗу з акцією протесту. «Таке відчуття, що люди, відповідальні за використання цих коштів, просто втратили мораль», — додав Президент. Генпрокуратура вже в грудні має організувати тотальну перевірку всіх операцій, пов’язаних із тендерними закупівлями у Міністерстві охорони здоров’я».