Пекельне вугілля

Після потужного підземного вибуху в шахті ім. Засядька, що забрав життя 101 гірника, минуло два тижні. За цей час досі не вдалося ні встановити причину аварії, ні приборкати пожежу на аварійній дільниці, ні відшукати тіла десяти загиблих шахтарів. Попри це, тут уже встигли відновити вуглевидобуток — в окремі дні щодоби «качали» нагора більше 5 тисяч тонн палива (до аварії — понад 8 тисяч тонн). І фахівці, і просто бувалі гірники хитали головами: мовляв, подібна практика до добра не доведе. І як у воду дивилися — на тринадцятий день після найбільшої в історії вітчизняного вуглевидобутку трагедії знову стався вибух. А потім ще один... П’ятеро гірничорятувальників загинули. У тяжкому стані в лікарнях — 22 гірники.

Не минуло й трьох тижнів...

За повідомленням із Центрального штабу державної гірничорятувальної служби (ЦШДГРС), вибух стався о 5 годині 55 хвилин суботнього ранку на тій же глибині 1078 метрів у тій же 13й східній лаві того ж горезвісного вугільного пласта L1. Під землею в цей час перебували 385 людей, із яких безпосередньо в небезпечному місці майже сотня — 63 шахтарі та 31 гірничорятувальник. На шахту прибули 29 відділень рятувальників та 9 реанімаційно­протишокових груп, частина з яких оперативно спустилася під землю. Попередньо вже було відомо, що вибух прогримів в ізольованому місці — за перемичками, якими напередодні спробували локалізувати пожежу, спричинену ще першою аварією. У 13й східній лаві триметрова перемичка вціліла, однак вибухова хвиля пошкодила крівлю. Постраждали більше як півсотні гірників. Причому через сумнівну практику замовчування про події під землею доля трьох десятків шахтарів кілька годин була невідомою, що викликало справжню паніку серед їхніх родичів.

На щастя, всіх людей вдалося вивести на поверхню живими — відразу були госпіталізовані 44 гірники (кілька з них — у важкому стані). Троє потерпілих із переломами та опіками опинилися в обласній травматології, шестеро — в обласній лікарні імені Калініна, а ще 41 шахтар — в обласній клінічній лікарні професійних захворювань із попереднім діагнозом — отруєння чадним газом.

А поки медики надавали «засядківцям» необхідну допомогу, на шахті нарешті оприлюднили інформацію, якої тут очікували ще після першого вибуху 18 листопада — всі роботи на вугільному пласті L1 нарешті припиняються.

Про рішення «поставити хрест» на вуглевидобутку з підступного пласта журналістам повідомив у суботу голова урядової комісії, в. о. віцепрем’єра Андрій Клюєв. За його словами, вибух знову поставив перед фахівцями низку запитань без відповідей. «Ми до цього часу не змогли визначити причини, що передували аварії на пласті L1, — свідчить Андрій Клюєв. — Ми приймали вчених із Росії, інших країн, але ніхто точно не може сказати, чому стався повторний вибух. Орієнтовно він відбувся у виробленому просторі 13ї східної лави. Швидше за все, вибухнула газовоповітряна суміш». Голова урядової комісії спростував неофіційну версію про те, що поруч із аварійною ділянкою вже видобували вугілля. За його словами, шахтарі та гірничорятувальники тут розбирали завали, що утворилися після першого вибуху, та відновлювали транспортні комунікації.

Проте назавжди відмовлятися від підступного пласта на шахті імені Засядька поки не збираються. З’явилася ідея використати це місце як... полігон. А точніше, тут є намір створити дослідний науковий центр. «Запросимо українських учених, — поділився планами Андрій Клюєв. — Як буде потреба, запрошуватимемо вчених з інших країн. Встановимо найсучаснішу апаратуру і будемо відпрацьовувати на базі цього центру всі технології, що стосуються безпечного ведення робіт на великих глибинах і газоносних пластах». За попередніми підрахунками, для втілення в життя цього проекту потрібно 2,5 мільярда гривень. А ще відмова від вуглевидобутку на пласті L1 позначиться на скороченні робочих місць. Точніше, гірників у перспективі планують перевести на інші дільниці. Якщо, звісно, вони погодяться, бо після повторного вибуху охочих не випробовувати долю і розрахуватися з шахти суттєво побільшало.

А до смерті — чотири ковтки...

За неофіційною інформацією, заяви про звільнення написали більш як півтисячі «засядьківців». В адміністрації вугільного підприємства не приховують, що окремі працівники справді вирішили розрахуватися, проте точна кількість заяв усе ж залишається виробничою таємницею.

Емоційно коментуючи рішення про «закриття» пласта L1, шахтарі кажуть, що це вимушений крок адміністрації. Бо після недавнього вибуху більше ніхто б і ні за які гроші не став би там працювати. Зрештою, це підтверджують ті гірники, які нині перебувають в обласній клінічній лікарні профзахворювань. 47річний Микола Виграновський пропрацював під землею 23 роки, і досі йому вдавалося уникати підземних аварій. Зрештою, й цього разу доля виявилася до нього поблажливою. «Я був відносно далеченько від місця вибуху, однак чадний газ дістався й до мого робочого місця. Тим більше що тієї гидоти багато не треба. Ковтнеш пару разів — і з ніг... Проте я таки вийшов на горизонт до ствола. Звісно, про повернення на шахту навіть думати не хочу. Та й жінка ще після першого вибуху вмовляла розрахуватися. А тепер мене і вмовляти не треба... І я не один такий. Он на тому ліжку лежить машиніст Паша Свеженець. Сьогодні донька до нього приходила і відразу з порогу: «Батьку, я тебе на власні гроші буду годувати, тільки йди з тієї шахти!..»

Ми розмовляли з потерпілими у неділю вранці, навіть не підозрюючи, що вже ввечері на аварійній ділянці прогримить ще один вибух. І кількість загиблих, травмованих та тих, хто навідріз відмовиться надалі працювати на злощасній шахті, знову збільшиться.

Ні дня без вибуху...

Третій вибух стався ввечері в неділю, о 21 годині 17 хвилин. І знову — на тій же аварійній ділянці. На той момент у шахті перебували 376 шахтарів та гірничорятувальників, з яких 133 — у небезпечній зоні. Під землею продовжувалося зведення ще міцнішої перемички для ізоляції пожежі, яку поки не вдалося приборкати навіть після закачування сюди азоту. Утім роботи довелося припинити після раптового вибуху, внаслідок якого загинули 5 гірничорятувальників, ще 33 їхніх колег та 33 шахтарі отримали різноманітні травми й отруїлися чадним газом. Усього на лікарняних ліжках після трьох підземних вибухів уже опинилися 156 потерпілих гірників. За даними ЦШДГРС, учора 22 шахтарі перебували у важкому стані.

На шахту знову оперативно почали прибувати керівники міста й області, Мінвугілля та Кабміну, які взяли участь у засіданні комісії з розслідування причин та ліквідації наслідків аварії. Щодо причин, то вони досі залишаються нез’ясованими. Точніше, як похмуро коментують шахтарі версії урядовців, ті «на природу все звернули». Зокрема, такий висновок зробив і глава уряду Віктор Янукович по гарячих слідах страшного вибуху в листопаді, коли розповідав журналістам про підступну стихію, якій ніхто і ніщо не здатні протистояти. Ось яку думку висловив у неділю перед зміною один із «засядьківців», який зі зрозумілих причин не став називати свого прізвища: «Те, що вони зараз зітхають і кивають на «злу стихію», — фарс. Бо насправді все простіше, і вони це знають не гірше за нас. Усе залежить від дотримання технології гірничих робіт та техніки безпеки. Адже всі пласти і той, відтепер уже «списаний» L1, можна розробляти. Але ж без оцього нашого: «Давай, давай!». Тобто робити не 78 чи навіть більше «стружок», а тільки 2 чи 3 («стружкою» гірники звуть одне проходження вугільного комбайна. — Авт). Тоді й не доведеться із розумними обличчями нарікати на «стихію»...

Тим часом Президент України Віктор Ющенко надіслав телеграму в.о. Прем’єр­міністра Януковичу. «У зв’язку з черговою аварією на шахті імені Засядька, яка призвела до людських жертв, — ідеться у зверненні, — наполягаю на негайному цілковитому закритті цієї шахти до з’ясування всіх обставин та причин трагедій, що сталися 18 листопада, 1 та 2 грудня». Також глава держави вимагає проведення службового розслідування дій посадових осіб та керівників усіх рівнів, які дозволили вести підземні роботи ще до з’ясування причин першого вибуху. Матеріали цього розслідування будуть передані до Генеральної прокуратури. Ще одну кримінальну справу уже порушила й прокуратура Донецької області — за ст. 272 ч. 2. КК України «за фактом порушення правил безпеки при проведенні робіт із підвищеною небезпекою».

Після засідання технічної ради, що відбувалося на шахті імені Засядька, в. о. прем’єр­міністра Віктор Янукович повідомив журналістам, що телеграми від Президента України він поки не отримав. Та й питання про остаточне припинення вуглевидобутку тут ще не розглядалося. «Шахта видобуває щороку 3 мільйони тонн вугілля, і, враховуючи, що в Україні дефіцит коксівного вугілля складає 6 мільйонів тонн, у разі закриття ми отримаємо колосальні економічні проблеми», — каже в. о. Прем’єра. Отож поки на техраді вирішували, як у майбутньому не допустити загибелі людей. «Усе, що для цього треба зробити, ми зробимо, — побіцяв керманич уряду. — І якщо потрібно буде піти на закриття шахти, ми підемо на це».

У понеділок опівдні під землею на шахті імені Засядька перебували всього троє працівників, які стежать за водовідведенням, аби не допустити затоплення підземних виробок. І, за словами Віктора Януковича, під землю не будуть опускати людей аж до того часу, поки не зроблять свої висновки експерти, серед яких — і зарубіжні. Досі відповідні запрошення вже отримали фахівці з Росії, є намір запросити колег із Польщі, Німеччини та США. Саме спільно, схоже, будуть приймати рішення і стосовно подальшої ліквідації аварії. Як один із варіантів поки розглядають можливість затоплення крила, де досі триває підземна пожежа.