Хрест на дискусіях

Задля цього минулого четверга майже на годину було відтерміновано відкриття сесії обласної ради. Біля білого хреста на чорній плитіпрямокутнику слово мовили не тільки потерпілі від штучного голоду і «губернатор» (пам’ятник, до речі, споруджено на особисті кошти Євгена Червоненка), а й міський голова Євген Карташов та інші особи, котрі є винуватцями того, що віддати данину пам’яті землякам запоріжці не змогли 24 листопада, під час загальнонаціональної акції «Запали свічку...».

Шлях до спорудження цього пам’ятника був непростим. «Ми надіслали до мерії дев’ять клопотань з нагоди 75х роковин Голодомору, — розповів «УМ» голова міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» Анатолій Ажажа. — Пропонували, зокрема, встановити у Запоріжжі пам’ятник жертвам Голодомору і політичних репресій. До­стеменно ж відомо, що у запорізькому регіоні від штучного голоду померли десятки тисяч людей. Ми були шоковані від­пискою заступника міського голови пана Кузьміна: «У Запоріжжі існує пам’ятник жертвам Голодомору і політичних репресій». Але ж це брехня! Її ми спростували офіційною довідкою Запорізької інспекції з охорони пам’яток історії та культури. Лише по тому керуючий справами міськвиконкому Костянтин Вайтанник запропонував визначитися з місцем встановлення пам’ятника. Ми повірили у цивілізований діалог із владою і поцікавилися думкою громади Запоріжжя. Зпоміж варіантів обрали два — майдан Профспілок і сквер біля майдану Свободи. Лист­пропозицію ми надіслали міському голові ще 29 травня, листнагадування — 28 серпня. 10 жовтня одержали відповідь, яка знову шокувала: начальник головного управління архітектури і містобудування Віктор Трубін пропонував... «надати до міськвиконкому обґрунтування доцільності спорудження пам’ятника в даному регіоні»! Коло, по якому нас водили за ніс майже рік, замкнулося».

«Просвітяни» нічого б не добилися, якби не... догана запорізькому «губернатору» від Президента України саме за неналежну підготовку регіону до роковин Голодомору. Крига відразу скресла. Правда, місце для пам’ятника виділили на проспекті імені Леніна, в районі перехрестя вулиць Верхня і Тюленіна.

Утім історія на цьому не скінчилася і мала продовження в сесійній залі облради. Фракції «регіоналів», комуністів і «вітренківців» добилися внесення до порядку денного сесії облради питання про недовіру голові облдержадміністрації Червоненку. Мотив — лідер регіону, мовляв, не лише пролобіював відкриття пам’ятника, а й влаштував 16 жовтня перший офіційний прийом ветеранів ОУН—УПА! Але емоційний виступ жертви Голодомору, в’язня ГУЛАГу Любові Пелюх, завбачно запрошеної на сесію, вщент зруйнував ці «аргументи». Тож питання про недовіру голові ОДА з порядку денного таки зняли.

Однак «війна ідеологій» на сесії продовжилася: засідання увінчалося ухвалою заяви з приводу присвоєння звання Героя України Роману Шухевичу і відзначення 65-річчя УПА. «Схаменіться: не личить раді обласній обговорювати укази Президента, — марно апелювали голова ОДА Євген Червоненко, БЮТівець Юрій Чекаль­ський та інші історично свідомі депутати. — УПА не була визнана на Нюрнберзькому процесі злочинною!». За ухвалу антиукраїнської заяви щодо «нагнітання ситуації» в результаті «реабілітації ОУНУПА» як «наруги над пам’яттю жертв фашизму» проголосував 71 депутат.