Від учора м’яса та іншої скоромної їжі на столах українців, які слідкують за церковним календарем, має поменшати. Шеститижневий і досить суворий Пилипівський піст триватиме аж до Різдва. Теоретично це означає, що на новорічному столі не має бути ніяких холодців чи олів’є. Утім цей піст не є таким суворим, як Великий. Бо ж мета кожного посту — не знесилитися від голоду, а набратися потужної духовної сили й енергії, яка набувається стримуванням від жирної їжі, алкоголю, недобрих думок, гучних розваг.
З постом вводиться обмеження не лише на їжу, а й на одяг. Так, дівчатам заборонялося носити сережки й стрічки, жінкам — одягати сорочки з червоною вишивкою. Хто не встиг до цього дня взяти шлюб, той мусив парубкувати чи дівувати до м’ясниць.
Постувати в Пилипівку взагалі вдавалося досить легко. «На Пилипівці ще люди ситі», — говорили в народі. Цей час без м’яса й молока прожити було легше, бо саме тоді розпочинали їсти запаси квашених овочів. У дні посту, коли заборонена тваринна їжа, священики та лікарі й сьогодні радять налягати на соління, квашені та свіжі овочі й фрукти, картоплю, квасолю, горох, соняшникове насіння та горіхи. Таке меню допоможе оздоровити організм, звільнити його від шлаків.
На період Пилипівського посту ще й припадає найтемніший період року: до зимового сонцестояння (22 грудня) тривалість дня ще зменшуватиметься. А тому в народі слушно казали: «У Пилипівку день — до обіду». Також за першим днем Пилипівського посту вгадували погоду на наступний рік. Існує прикмета: якщо в цей день лежить сніг, то долежить до повені, отже, зима буде довгою й затяжною. У Києві вчора білі мухи літали, але снігових заметів не спостерігалося. Отже, є надія на ранню весну.