Хрест усередині символічного серця, яке крилами огортає Янгол — такий образ у граніті уособлює трагедію Голодомору українського народу 1932—33 років на теренах Одещини. У церемонії відкриття скорботного обеліска, що увінчує меморіальний комплекс у райцентрі Комінтернівське, у суботу ввечері взяли участь тисячі мешканців сільських районів Одещини. Біля його підніжжя лягли квіти і вінки від нащадків замучених голодом українських селян.
Як заявив секретар РНБО України Іван Плющ, який відкрив скорботну церемонію, у Другій світовій війні «наш народ втратив 5 мільйонів життів, а в мирний час більшовицький режим замучив голодом на території України понад 8 мільйонів людей. Я дуже шкодую, що ми так запізнилися з тим, аби повернути співвітчизникам пам’ять про жертви нечуваного геноциду. Бо ще в 1993 році представники нашої діаспори у США передали мені як тодішньому Голові Верховної Ради України пакет документів і матеріалів, які засвідчували, що в 193233 роках в Україні був не просто голод, а організоване владою знищення української нації».
З архівів НКВС тепер знаємо, продовжив промовець, що Голодомор спричинила зовсім не посуха, як продовжують твердити комуністи, а цілеспрямовано політика Кремля на знищення українського народу. Статистика тих років свідчить, що істотної різниці у врожайності зернових не було: в 1929 році 9центнерний врожай з гектара, у 1930 — 10 ц/га, у 1931 — 8 ц/га, у 1932 — 7 ц/га. Маємо й такий красномовний факт: після 1933 року у виморені голодом українські села Москва завозила сотнями ешелонів людей з інших республік колишнього СРСР, передусім із Росії. «Лише на територію Дніпропетровщини, де внаслідок геноциду загублено найбільше населення, централізовано доставлено 90 ешелонів переселенців із центральних областей Росії», — наголосив оратор, подякувавши голові Комінтернівської райдержадміністрації Людмилі Прокопечко, її однодумцям та меценатам за створення меморіального комплексу. Це дуже важливо, що увічнено їхню пам’ять у граніті, «бо поки виходить так, що пам’ятник Катерині II поставили, а мільйонам убієнних голодом не можемо».
На мітингу також виступив в. о. голови Одеської облдержадміністрації Микола Сердюк, який сприяв зведенню обласного Меморіалу пам’яті, голова облради Микола Скорик, у родині котрого протягом 1932—33 років загинули голодною смертю восьмеро з дев’яти осіб, голова райдержадміністрації Людмила Прокопечко та інші.
Учасники мітингуреквієму виклали з десятків запалених свічок символічний Хрест пам’яті жертв більшовицього режиму на території меморіального комплексу.
Скорботний мітингреквієм відбувся також на Соборній площі Одеси, а велелюдні акції «Запали свічку!» відбулися у більшості районів Одещини. В райцентрах Кодима та Красні окна відкрито пам’ятні знаки, якими увічнено пам’ять загиблих внаслідок геноциду земляків.