Глибокі причини нещасть

Пожежа на аварійній ділянці донецької шахти імені Засядька, де недільного ранку стався потужний підземний вибух, триває. Більше того — після займання ще й вугільного пласта, у рятувальні роботи довелося вносити корективи. Під землею нині працюють 6 відділень гірничорятувальників, які проводять підготовчі роботи до «пломбування» підземної виробки. Існує припущення, що саме тут можуть перебувати вісім тіл з одинадцяти досі не знайдених гірників. І в разі зведення гіпсових перемичок від пошуків шахтарів у цьому місці поки доведеться відмовитися. А відновити ці зусилля, на думку фахівців, з’явиться можливість десь через два місяці.

Пошуки гірників, певна річ, продовжують і в інших виробках. Паралельно під землею також працюють члени експертної комісії, яка намагається з’ясувати причини найбільшої підземної трагедії в історії вітчизняного вуглевидобутку. Поки однією із версій аварії вважають раптовий викид величезної кількості метану. Про це у четвер повідомив журналістам міністр вугільної промисловості України Сергій Тулуб.

«Газова ситуація в шахті до аварії була рівною і постійною, — розповів керівник Мінвуглепрому. — Не було зафіксовано змін часових чи несподіваних...» Тобто фахівці вже знайшли підтвердження того, що до моменту вибуху всі датчики на аварійній дільниці показували допустиму концентрацію метану — не більше 1,3 відсотка. А затим, є припущення, міг статися раптовий викид величезної кількості метану, що й спровокувало вибух повітряногазової суміші.

Як свідчить Сергій Тулуб, поки в експертів є чотири версії причин аварії. Тобто йдеться про чотири ймовірні місця, де й стався отой викид метану — 13та східна лава, 13-й східний конвеєрний штрек, 13та західна лава та 14й західний відкатний штрек.

«Зараз експерти більше схиляються до того, що це сталося в 14-му західному відкатному штреку, — каже перший керівник галузі. — Проте остаточно буде все зрозуміло аж після засідання експертної комісії, коли будуть зроблені всі висновки та розрахунки».

Слід нагадати, що попри величезну роботу експертів, так до кінця залишилися нез’ясованими причини підземної трагедії, що сталася на шахті імені Засядька у вересні минулого року. Тоді на цій же глибині 1078 метрів трапився викид метану, внаслідок чого загинули 13 гірників. Комісія з розслідування перегодя дійшла висновку, що відбулося досі не відоме науці газодинамічне явище і взагалі «невідоме природне явище». Причому окремі джерела стверджують, що тоді ще й неабияк пощастило, бо на момент викиду на аварійній дільниці не було струму і завдяки цьому вдалося уникнути вибуху. Звідси й така порівняно невелика кількість загиблих...

Певна річ, посилання на стихію та невідомі науці природні явища мають місце. Та поряд з цим існує й відносно «просте» пояснення низки трагедій — на подібних глибинах не ведуть вуглевидобуток у жодній з розвинених країн світу. Бо, й справді, ще до кінця не з’ясовано поведінку вугільних пластів на кілометровій глибині, де неспроможна виручити ніяка сучасна техніка та апаратура (та ж шахта імені Засядька нині використовує найсучаснішу систему газового захисту). Тобто ймовірність отих «невідомих природних явищ» залишається майже на кожній п’ятій вітчизняній шахті, де вугілля піднімають з кілометрової глибини. І кожного року ці шахти продовжують «глибшати» — в середньому ще на тридцять метрів.