На братських копальнях не ставлять хрестів

Найглибша в країні могила

У четвер на кладовищах Донецької та Луганської області поховали ще 23 гірників шахти імені Засядька. Тобто в землю опустили домовини вже з тілами всіх 89 загиблих цієї неділі шахтарів. Доля ще 11 гірників досі невідома, хоча, певна річ, про порятунок вже не йдеться. Більше того — гірничорятувальники досі не можуть навіть відшукати тіла потерпілих. Є припущенння, що троє шахтарів могли опинитися під завалом. Ще восьмеро, ймовірно, — в тій зоні, де досі вирує вогонь і куди теж поки немає доступу.

Аби нарешті приборкати пожежу, на технічній раді прийнято рішення про зведення вибухобезпечних перемичок на тринадцятому східному конвеєрному штреку та на тринадцятому вентиляційному штреку. Зараз уже почали опускати під землю відповідні матеріали для боротьби з вогнем у такий спосіб, і отже на якийсь час пошуки людей доведеться відкласти. Як повідомив журналістам у середу міністр Мінвуглепрому Сергій Тулуб, приборкання підземної пожежі може розтягнутися на 2—6 місяців. А тому протягом цього часу тіла так і залишаться на кілометровій глибині. «Це дуже складне питання, — зізнався Сергій Тулуб. — Однак саме про такий розвиток подій вже говорять експерти, і про це вже повідомили сім’ї потерпілих».

Утім пошуки зниклих шахтарів ведуться і в інших місцях, де вони могли опинитися, проте, схоже, місце їх точного перебування тривалий час знатиме тільки саме підступне й небезпечне підземелля, що стало братською могилою. В історії шахти імені Засядька вже були подібні випадки. Зокрема, після жахливого вибуху у 2001 році, коли загинуло 55 гірників, тіла шістьох так і не змогли відшукати й підняти нагора. На поверхні, на ймовірному місці загибелі, встановили пам’ятний камінь. А на Щегловському кладовищі обладнали символічну братську могилу.

Також керманич Мінвуглепрому поінформував, що перші версії щодо причин підземної катастрофи експерти мають намір оприлюднити вже в четвер. Щоправда, йдеться поки про попередні висновки. «На сьогоднішній день, — свідчить Сергій Тулуб, — експертна група не може охарактеризувати конкретно, чи це був вибух метану чи вибух вугільного пилу».

А тим часом на шахті імені Засядька вже... потроху відновлюють вуглевидобуток — тут почали працювати дві лави. Роботу після відповідного рішення технічної ради, розповів Сергій Тулуб, відновили тільки на тих пластах, де немає прямої залежності від небезпечної дільниці, і про остаточне відновлення роботи, коли щодоби шахта­гігант піднімала нагора 8 тисяч 200 тонн палива (при плані 8 тисяч тонн) поки не йдеться.

«Нема тіла — нема діла»

У середу та четвер члени урядової комісії зустрічалися з родинами загиблих і обговорювали всі питання щодо матеріальної компенсації. Одну з підкомісій очолив голова Держгірпромнагляду Сергій Сторчак. Він свідчить, що держава вперше виділяє таку значну фінансову допомогу з бюджету для вирішення соціально­побутових проблем потерпілих. Як повідомили раніше урядовці, кожна сім’я в обов’язковому порядку отримає по 100 тисяч гривень, окрім того — одноразові виплати Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в розмірі 5річного заробітку загиблого. На дітей передбачаються щомісячні виплати до досягнення повноліття. Також передбачено, що родини гірників зможуть отримати значну фінансову підтримку після надходження на відповідний рахунок благодійних коштів. «Ці гроші, — наголошує Сергій Сторчак, — будуть розподілені між родинами абсолютно прозоро і справедливо та із залученням профспілки, трудового колективу й громадськості».

Окрім фінансової допомоги, комісія приймає рішення стосовно безкоштовного отримання освіти дітьми, які залишилися без батьків, їхнього працевлаш­тування, медичного обслуговування тощо.

Як розповіла Уповноважена Верхов­ної Ради з прав людини Ніна Карпачова, вже у перший день зустрічі комісії з сім’ями потерпілих часто розмова велася навколо житлової проблеми. «Ці питання в компетенції комісії і можуть розглядатися у виняткових випадках, — каже Ніна Карпачова. — Скажімо, шахтар стояв на квартирному обліку і тепер на нове житло розраховують його жінка та дитина чи вагітна дружина». До речі, всі компенсаційні виплати в обов’язковому порядку передбачені й для ще ненароджених дітей шахтарів (у довгому списку гірняцьких вдів є кілька вагітних жінок). Певна річ, гроші отримають усі діти загиблих шахтарів. А їх немало: три сім’ї мають по 3 дитини, 32 виховують двох, а всього сиротами залишилися 113 дітей різного віку.

Дещо складніше у випадку з тими родинами, де гірників поки не змогли відшукати під землею. Ситуація відповідає відомому визначенню: «Нема тіла — нема діла». Тобто передбачену законом компенсацію та інші пільги сім’ї зможуть отримати тільки після рішення суду, що може бути прийнятим за побажанням родичів на підставі відповідного акта державної комісії.

...А поки урядовці приймають родини покійних гірників та підтримують їх матеріально й морально, про загиблих у підземеллі «згадали» також досить цинічним способом. На Щегловському кладовищі поцупили вінки на одній зі свіжих могил «засядьківців».