Лист із мітингу

Близько двох тисяч кримських татар (за підрахунками міліції — 1300 осіб) минулої неділі зібралися на центральній площі Сімферополя на мітинг протесту проти «дискримінаційної політики властей Криму і беззаконня міліції». Головна вимога — відставка керівників місцевого главку МВС і персонально генерала Анатолія Могильова, які, мовляв, причетні до побиття людей на горі Ай–Петрі. Учора аналогічна акція відбулася й у сквері в районі залізничного вокзалу кримської столиці. На цей раз зібралося близько 700 осіб, здебільшого учасників так званих «галявин протесту» з Сімферополя та Сімферопольського району, Алушти, Євпаторії, Партеніта тощо. Мітингувальники тримали транспаранти з гаслами: «Поверніть наші будинки і землі!», «Вже чотири роки не можемо отримати землю за законом!», «Корумповані суди не зупинять волю народу!». У заклики маніфестантів рясно вкраплювалися цитування Корану, — переважно про те, що «невірні», які намагаються перешкодити «віруючим», будуть покарані.

Одночасно прес–служба меджлісу оприлюднила текст заяви, з якою кримськотатарські громадські організації звернулися до верховного комісара ОБСЄ з прав людини Рольфа Екеуса. Татари закликали звернути увагу на події, що відбуваються в Криму, організувати систему моніторингу за дотриманням прав людини в АРК, а також використати всі інші засоби, що є в розпорядженні ОБСЄ, і можливості для захисту конституційних та національних прав кримських татар. Аргументи з цього приводу наводяться різні. Зокрема, те, що «в 2006 році в Бахчисараї і в Судаку, в 2007 році — в Сімферополі і прилеглих районах сталися відкриті бандитські напади і рейдерські атаки на кримських татар». Крім того, «в ході двох останніх драматичних подій, що мали місце в листопаді 2007 року в Сімферополі (вул. Балаклавська) і на плато гори Ай–Петрі, від дій міліцейського спецназу постраждали десятки кримських татар».

На думку авторів звернення, «реакція посадовців держави і Криму на заяву меджлісу від 6 листопада демонструє відсутність намірів уряду України засудити жорстокі дії співробітників МВС і притягти до кримінальної відповідальності посадовців, які безпосередньо керували побиттям цивільних громадян. Це засудження могло бути розцінене кримськотатарськими громадськими організаціями як початок перегляду політики дискримінації кримських татар у Криму».