Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.
Тендерні закупівлі — справа тонка. Стороння людина може й не збагнути: чому це фірма, яка пропонує кращі умови, програє конкуренту, що просить за товар явно зависоку ціну? А бюджет, тобто наші з вами гроші масово летять на вітер.
У Одесі серед тих, кому доручено витрачати державні кошти, лише «свої» підприємці. Але, зважаючи, що проблема досі не врегульована, подібні приклади характерні для всієї держави.
Головне у цій справі — «відсікти» зайвих учасників процедури закупівель. Один із недавніх результатів — півмільйонний ефект лише за підсумками одного тендера!
Уточнимо: щонайменше на 504 тис. грн. цьогорічний бюджет «схуд», за твердженням групи депутатів міськради, внаслідок своєрідного тлумачення розпорядниками коштів тендерних вимог і правил встановлення фірм–переможців торгів. Хоч, здавалося б, можна без зайвих труднощів визначити переможця тендера, якщо один із кількох учасників торгів пропонує, скажімо, придбати сучасну медтехніку для лікарні за ціною на чверть нижчою, ніж фірми–конкуренти. Для прикладу, одеське підприємство «Плазма» виставило на тендер діагностичну систему фірми «Сіменс» за 825, 5 тис. грн., а столичне АТЗТ «Укрмедтехніка» запропонувало таку саму апаратуру — за 1 млн. 20 грн. Якій із фірм, питається, мав надати перевагу тендерний комітет? Правильно, здобув лот представник «Укрмедтехніки» — угоду про поставку діагностичної системи підписала одна з розпорядниць бюджетних коштів Олена Якименко. Так само (з мінусовим ефектом для бюджету) здобула «Укрмедтехніка» перевагу над «Плазмою» і при визначенні фірми–претендента на поставку кращої ультразвукової системи. Такий же підхід продемонстрував тендерний комітет, встановлюючи переможця лота №4: придбати сучасний комплект медтехніки у фірми «Промінь» за ціною 492 тис. грн. було визнано вигідніше, ніж у «Плазми» — за 224, 5 тис. грн. Що, власне, й спричинило вибух тендерного скандалу, а згодом — і прокурорське зацікавлення процедурним механізмом торгів та порушення кримінальної справи...
Зауважимо: публічні викриття депутатом міськради Олегом Тарабріним низки «тендерних схем і неподобств», учинених за участю колеги–«регіоналки» Олени Якименко, були підтримані колегами на сесії бурхливими аплодисментами. Однак безпосередньо в медичних та інших бюджетних закладах, як засвідчує практика, оприлюднення фактів розтрат коштів корисливими комбінаторами дорого обходиться службовцям. Для прикладу, начальник відділу матеріально–технічного постачання Одеської обллікарні Шакір Ахметов за таке ж викриття спершу став «персоною нон–грата» для керівництва закладу, а недавно взагалі позбувся посади, на якій успішно працював 17 років. Причому схоже, що останньою краплею, яка переповнила чашу невдоволення лікарняної адміністрації, став його лист–звернення до одеського корпункту «УМ», в якому автор навів факти марнотратства держкоштів, виділених на придбання необхідних медикаментів, медтехніки та інших матеріалів. Принаймні наказ №165–к про звільнення «головного постачальника» обллікарні «за прогули» з’явився через декілька днів після відвертої розмови власкора «УМ» із керівництвом медзакладу щодо виправлення ситуації. Тоді, власне, й стало зрозуміло: ні головлікар Сергій Калинчук, ні члени тендерного комітету лікарні Микола Баязітов, Людмила Трушкіна, Ольга Скнаріна не мають наміру змінювати підходів до витрат бюджетних коштів, зокрема закупівлі великих партій товарів за завищеними цінами, на що вказував «головний постачальник». Навпаки — інспектор відділу кадрів Валентина Буханенко (до речі, того ж таки тижня понижена в посаді, яку незаконно обіймала) встановила цілоденне стеження за «порушником спокою», щоб заактувати відсутність пана Ахмедова в робочому кабінеті, якщо він вийде на територію лікарні. Невідкладно розглянули й персональну справу Ш. Ахмедова на закритому засіданні профкому, побувати на якому власкору «УМ» відмовили. Марно «головпостач» пред’являв розписки працівників лікарні Л. Красикової, В. Глущака та інших, що підтверджували факт його перебування в «заактовані» години на території медзакладу. Подання адміністрації було схвалено: негайно позбутися Ахмедова — без будь–яких попереджень чи доган. Ймовірно, для науки інших і за велінням тих, кому посада «головного постачальника» лікарні взагалі видається зайвою, бо, мовляв сковує чиновницьку ініціативу.
Доречно зауважити, що відразу ж після призначення керівником обллікарні свіжоспечений випускник Одеського медуніверситету пан Калинчук несподівано «скоротив» у штатному розкладі посади заступника головлікаря з економічних питань, інженерів служби постачання та комірника, які обіймали В. Рєзнік, О. Рижков, С. Дудка та Є. Давидова. Що не завадило йому через півроку видати інший наказ, згідно з яким «скорочені» посади було поновлено, тільки тепер їх посіли вже «свої» спеціалісти, що розуміють начальство з півслова. Розпрощатися й зі «старожилом» Ахмедовим за апробованою схемою скорочення відділу матеріально–технічного постачання як «зайвої ланки» в процедурі держзакупівель, очевидно, було не з руки. «Головпостачальника» обллікарні вирішили просто відсторонити від виконання більшості обов’язків і повноважень. Відтак Ш. Ахмедов невдовзі направив низку листів–звернень про «фінансові порушення» в бюджетному закладі до правоохоронних органів, наголошуючи, що йдеться «про бізнес–інтереси керівних посадовців, які відмивають багатотисячні кошти». Однак доручення першого заступника прокурора Одещини Михайла Чорного ретельно перевірити факти зловживань — правоохоронці Суворовського району Одеси неодноразово ігнорували, відверто заплющуючи очі на порушення вимог тендерного законодавства. «За результатами додаткової перевірки (обллікарні — «УМ») Суворовським РВВС 16 травня 2007 року повторно відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо посадових осіб, — йдеться в одному з документів, надісланому паном Чорним прокурору Суворовського району з вимогою завершити перевірку.
— Однак цю постанову прокуратурою області 4 червня також скасовано, оскільки необхідні для прийняття рішення питання не перевірено...».
Такий–от чиновницько–правовий футбол, кінця–краю якому не видно й досі.
Між тим досить співставити вартість придбаних лікарнею, нібито на конкурентній основі, товарів фірми «Престиж ВВ» чи «Техснаб–2004», підпорядкованих Торговому дому Павлових, із відпускними цінами на такі самі товари фірм–конкурентів, як одразу відпадають найменші сумніви: керівництво найбільшого медзакладу Одещини відверто лобіює інтереси власників цього Торгового дому, завдаючи багатотисячних збитків держбюджету. Для прикладу, із 40 одиниць сантехвиробів, придбаних цього року по 71 грн. у ПП «Престиж ВВ», 90 відсотків товарів виявилися, як стверджує працівник складу Володимир Потьомкін, «бракованими». Хоча місцева фірма «Інмонтажкомплект» пропонувала придбати якісні сантехнічні товари майже вдвоє дешевше — по 40 грн. Так само, на третину дорожче, порівняно з пропонованими цінами фірми «Інмонтажкомплект», закупила обллікарня у підприємства «Престиж ВВ» умивальники для лікарняних палат. «Завдані державі збитки внаслідок придбання у червні чотирьох партій сантехвиробів на умовах, що суперечать вимогам тендерного законодавства, сягають 2859 грн.», — констатує пан Ахмедов і наводить у листі–зверненні низку здійснених збиткових держзакупівель. Причому ці втрати, наголошує він, — лиш незначна частка втрат, допущених керівництвом обллікарні. А цілорічні бюджетні збитки обчислюються десятками тисяч гривень.
«Чому адміністрація лікарні і далі купує у фірм Торгового дому Павлових товари за значно вищими цінами, ніж пропонують підприємства–конкуренти «Інмонтажкомплект», «Енергобуд» та інші? — поцікавився автор цих рядків наприкінці однієї з зустрічей у голови тендерного комітету лікарні пана Баязітова. «Річ у тім, — роз’яснив перший заступник головлікаря, — що фірми–конкуренти не постачають товарів без передоплати, а лікарня, як бюджетна організація, може за них заплатити лише після поставок».
Чи справді існує такий «залізний» аргумент? Днями на запит корпункту надійшли завірені печатками відповіді керівників підприємств: «Маємо можливість здійснювати поставки товарів із наступною оплатою». Отож, не «залізний» виявився аргумент — просто фальшивий. Постають резонні запитання: хто з одеських чиновників від медицини зацікавлений в існуванні договірних кримінальних схем? І яким чином вдається їм щоразу замилювати очі представникам державних контрольних і наглядових структур — міліції, КРУ, прокуратури, СБУ?
Сьогодні під будівлею Верховної Ради — пікет. ВО «Свобода» вимагає створення парламентської тимчасової слідчої комісії, яка мала би перевірити звинувачення уряду у багатомільярдній корупції. Іншими словами — сказати «так» або «ні» на заяви відстороненого керівника Держфінінспекції Миколи Гордієнка, за якими очільник українського уряду Арсеній Яценюк завдав збитків державному бюджету на 7,6 млрд. гривень. >>
...16 січня 2014 року: «сильна як ніколи», за словами її лідерів, Партія регіонів проштовхує у Верховній Раді пакет диктаторських законів. Тих самих, які коштували нашому народові не один десяток людських життів. У сесійній залі — всі «диригенти» абсолютно незаконного, але політично «правильного» голосування. >>
Ще на початку вересня уряд Арсенія Яценюка ухвалив рішення повернути до державної власності два гірничозбагачувальні комбінати — Іршанський та Вільногірський. Ці підприємства перебували в оренді у компанії «Кримський титан», яка належить олігарху Дмитру Фірташу. >>
Слова та словосполучення «рейдери», «рейдерське захоплення» нині вже міцно увійшли до лексикону українців. Навіть сусідська сварка за межу в селі супроводжується цими термінами — автору доводилося чути, як один чоловік обзивав іншого рейдером, бо той приорав собі частину нібито чужої території. >>
Блок Юлії Тимошенко обіцяв, що вже сьогодні проект державного бюджету на 2009 рік надійде з уряду до Верховної Ради і розглядатиметься профільним комітетом. Про це журналістам учора повідомив народний депутат від БЮТ Андрій Кожем’якін. >>
За даними «УМ», в апараті Верховної Ради позавчора відбулися дивні колізії із серйозним документом — поданням Генпрокурора Олександра Медведька про позбавлення депутатської недоторканності народного депутата від БЮТ Богдана Губського. >>
