Про шторм, який розбурхався минулої неділі біля узбережжя Криму, екіпажі всіх кораблів чорноморської акваторії повідомляли завчасно, але не всі прислухалися до попередження, а коли стихія «розходилася на повну», українські морські служби і рятувальники зробили все, що було в їхніх силах, аби врятувати людей і судна. Так підсумував основну подію цього тижня міністр транспорту Микола Рудьковський. «Рекомендації капітана Керченського порту були правильні: відійти через протоку в Азовське море. Частина кораблів виконала її, а частина відійшла в море», — повідомив міністр.
Українські рятувальники витягли з лап стихії 43 членів екіпажу, зокрема 13 чоловік з навпіл розколотого російського танкера «Волгонєфть», 11 моряків із російських затонулих суховантажів «Вольногорск» та «Нахічевань», 17 осіб із українського суховантажу «Вєра Волошина», який викинуло на берег поблизу Судака, а ще двох зняли з баржі, яка сіла на мілину біля острова Тузла.
Капітани багатьох кораблів не прислухалися до штормового попередження, бо, крім нього, вони отримали ще й вказівки від власників суден, які не захотіли витрачатися на додатковий перехід до Азовського моря, повідомив пан Рудьковський. Російські судна знаходилися тоді на умовній території РФ, і для них рекомендації українських служб мали тільки дорадчий характер. «Коли стало зрозуміло, що шторм буде безпрецедентний, капітан Керченського порту настійливо рекомендував усім кораблям відійти в Азовське море. Для переговорів він використовував усі засоби переконання, культурні й не дуже. Таким чином, більш як 50 суден вдалося вишикувати в колону і відвести із зони найсильнішого шторму», — повідомив Микола Рудьковський. «Я буду говорити і з Прем’єр–міністром, і з Президентом України, аби робота цієї людини була достойно оцінена. Я вважаю, що капітан Керченського порту заслуговує на державну нагороду».
Сьогодні в Криму засідає українсько–російська комісія з ліквідації наслідків стихії. Обговорюється, зокрема, питання про підйом на поверхню затонулих кораблів із вантажем сірки. Підйом решти затонулих кораблів, вантаж яких не загрожує навколишньому середовищу, відбуватиметься на комерційній основі.
З цієї ситуації Мінтранс зробив три висновки і вже подав відповідні пропозиції до Кабміну: прийняти єдині правила плавання суден Керченською протокою та Керч–Єнікальським каналом, укласти міжурядову угоду з РФ про співробітництво та спільне використання радіочастот морської рухомої служби у прикордонних районах Азовського моря та Керченської протоки, і, нарешті, обмежити плавання цією протокою для субстандартних (негабаритних) суден.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
