Прокляті запитання інтелігенції

15.11.2007

У вівторок брати Капра–нови зібрали другу з чотирьох прес–конференцій, присвячених місячнику врятування культури від свавілля чиновників. Цього разу вони намагалися відповісти на символічне запитання: «В Україні горітимуть книжки?». Солідаризуватися в боротьбі за право бути культурними людьми в УНІАН прийшли письменниця Марія Матіос, президент Форуму видавців Олександра Коваль, менеджер мережі «Книжковий супермаркет» Костянтин Кліма–шенко, президент Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, філософ Сергій Грабовський і відомий науковець та публіцист Максим Стріха. Кожен із них розповідав приголомшливі факти зі своїх галузей і всі разом думали, що робити зі 118–ю статтею бюджету України, в якій орендні засади для комерційних підприємств і закладів культури — однакові.

Стало відомо про наміри уряду, що, прикриваючись підготовкою до Євро–2012, з центру Києва виселяють зі своїх приміщень Інтитути філософії, літератури, сходознавства, мовознавства, мистецтвознавства, держави і права та інші установи НАНУ, а також книгарню «Наукова думка» в один хмарочос. На їхньому місці створюватимуть готельну інфраструктуру. Усі учасники зборів звернулися з листом до президента УЄФА Мішеля Платіні, щоб перенести місце проведення Євро–2012 — з метою уникнення руйнування нацкультури.

«На всю науку витрачається менше коштів, ніж на два футбольні клуби. При тому, що вони давно не наші, бо грають там усі, крім українців, — каже Максим Стріха. — А через років п’ять у нас із таким державним фінансуванням узагалі не буде науки, а руйнування будинків у Дніпропетровську — це тільки початок. Далі чекає ще гірше і значно масштабніше».

Столична влада опирається здоровому глузду, натякаючи, що всю цю «метушню» з культурою вигадав «прошарок людей, який не спроможний ні в чому конкурувати», натомість усім розказує про закони полонини. Марія Матіос каже, що в прямому розумінні спустилася з гір, але це їй не заважає бути успішною і популярною навіть у Росії з «Солодкою Дарусею» і «Нацією». «Я не хочу відчувати себе на Хрещатику, як у бункері, тому не вдягаю повстанської мазепинки і не ношу нагая. Та не збираюся мовчати про зачистку України і просити, щоб не закривали чергової книгарні, а вимагаю»...

Олександра Коваль розуміє, що чекати змін безглуздо, треба їх провокувати — особливо тоді, коли тобі не дають робити свою справу. «Нам цього року відмовили у проведенні новорічного книжкового дитячого ярмарку в Українському домі. Аргументували це тим, що всі права надані лише державній радіо– і телекомпанії. І що ви на це скажете?»

Нагадаємо, що 30 листопада в Національному університеті «Києво–Могилянська академія» відбудуться надзвичайні збори на тему «Україна — зона культурного лиха».

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>