«Україна молода» не раз згадувала у своїх публікаціях про зведення у центрі Києва торговельно–розважального комплексу «Троїцький», побудова якого викликала чимало нарікань. Днями Київрада прийняла рішення про демонтаж ТРК, що, однак, не означає великих плюсів для киян. Ба навіть більше: вже зараз точаться розмови про те, що проект лише змінить власника, тобто замість компанії «Юджин» (нинішнього інвестора комплексу) площу довкола Національного спортивного комплексу «Олімпійський» забудовуватимуть інші особи. Зокрема, ті, що наближені до Федерації футболу України і схильні вважати стадіон (а отже, й прилеглу до нього територію) своєю власністю.
Нагадаємо, що спочатку найбільше обурення усіх небайдужих викликало те, що через будівництво, яке «прописалося» на Троїцькій площі, небезпека руйнування загрожувала київському Театру оперети. Підняття ґрунтових вод викликає перманентне підтоплення приміщення театру, казали його керівники, підкреслюючи, що театр приймає щодня понад тисячу глядачів, життя яких, таким чином, — у небезпеці. Проте, як переконував «УМ» представник забудовників Сергій Овчинников, компанія «Юджин» уже компенсувала втрати театру, проплатила його косметичний ремонт та перенесла з Троїцької площі аварійний Прозорівський колектор.
Утім згодом акценти розставили іншим чином: проведення у Києві Євро—2012 відсунуло театральні проблеми на другий план. Буквально днями міськрада Києва затвердила ескізний проект реконструювання НСК «Олімпійський», який розробляла німецька компанія Hochtief Construction AG. Автори проекту поставили перед містом завдання: забезпечити додатковий прохід приблизно 19 тисяч осіб через територію, яку нині займає недобудований ТРК «Троїцький». Йдеться про безпеку глядачів, що прийдуть на перегляд матчів під час Євро—2012.
«Є чотири незалежні експертизи, які доводять, що існування ТРК не заважає шляхам евакуації вболівальників зі стадіону, — відповідає на це Овчинников. — Так, справді, є необхідність реконструкції виходу в напрямку готелю «Спорт». І цю реконструкцію, включно з переплануванням території та облаштуванням додаткового проходу на вулицю Димитрова, ми готові виконати за наш рахунок». Окрім грошових, є у «Юджина» й інші контраргументи: по–перше, світовий досвід, який лише заохочує будівництво разом зі стадіоном торговельно–розважальної інфраструктури, без якої спортивний комплекс не буде рентабельним; по–друге, лояльна позиція УЄФА в особі, зокрема, Мішеля Платіні, який, згідно з написаним ним листом, не бачить проблеми у зведенні поруч зі стадіоном ТРК.
Та головне у тому, що святе місце порожнім не буває. Територію, на якій уже розпочате будівництво, «під паром» не залишать. Якщо демонтаж «Троїцького» таки буде здійснено, це означатиме, що з реконструкції стадіону та забудови сусідньої з ним землі матиме зиск хтось інший. Зокрема, бізнес–структури, близькі до ФФУ. Пікантність ситуації ще й у тому, що керівництво ФФУ може домогтися окремої статті видатків з держбюджету на «олімпійські» потреби, адже прийняти у себе Євро—2012 — честь для всієї країни. Отже, хто виграє у цій ситуації, а хто програє — питання окреме, але навряд чи всі теперішні ігри довкола Троїцької площі ведуться з думкою про, як кажуть, «киян та гостей столиці»...