У Криму падали дерева...
Такого буревію, що пронісся півостровом минулої неділі, навіть старожили не пригадують. Пориви вітру з дощем, інколи впереміжку з снігом, сягали 25—32 метрів на секунду. Цього стихії було достатньо, щоб із легкістю викорчовувати навіть міцні дерева (приміром, біля багатоповерхівки автора цих рядків у Сімферополі впали три тополі і волоський горіх), здувати з будинків масивну штукатурку і легко розправлятись із тим, що своїми габаритами створювало ефект парусності: рекламними щитами, навісами, «козирками» дахів тощо. Падаючи, вони трощили вітрини, обривали контактні тролейбусні лінії, мережі електропередач. Через це, за інформацією ВАТ «Крименерго», було знеструмлено 217 населених пунктів, 1771 трансформаторну підстанцію. Ще п’ять населених пунктів залишились без «блакитного» палива. Тож аварійно–рятувальним і ремонтних бригадам МНС, «Кримгазу», «Крименерго» і дорожнім службам роботи вистачає й досі.
На жаль, як передає прес–служба МНС, не обійшлося без людських жертв: у селищі Приморське, неподалік Феодосії, 57–річного чоловіка смертельно травмували металеві гаражні ворота, які під час вітру він намагався чимось підперти.
...і тонули кораблі
І все ж найбільше лиха негода накоїла на морі, зокрема у Керченській протоці, де розгулявся шквальний вітер швидкістю до 40 метрів за секунду (фахівці кажуть, що його цілком можна порівняти з руйнівним ураганом «Катріна»). Вітрюган здіймав хвилю на 4—5 метрів заввишки. Пінна «горловина» між двома морями у той момент перетворилася на справжню пастку для російських суден. А все тому, що екіпажі, за визнанням самих же краснодарських еменесників, банально знехтували завчасно розісланим штормовим попередженням. І тепер це одвічне російське «авось» доведеться розхльобувати рятувальникам двох держав. Тепер украй важливо виявити і доправити на берег ще п’ятьох моряків суховантажного судна «Нахічевань» (російські рятувальники вже знайшли тіла трьох загиблих). А також зробити все можливе, аби завадити осіданню на дно майже 1200 тонн мазуту, що вилився у протоку з навпіл розколотого танкера «Волганефть–139». При цьому носова частина судна залишалась на тій же якірній стоянці у порту «Кавказ», а кормова — з 13 членами екіпажу (всіх їх врятували) — дрейфує до української коси Тузла. Також до кримських берегів прямує і масна пляма.
У тій же Керченській протоці затонули російські суховантажі «Вольногірськ», «Нахічевань» і «Ковель». Ще один танкер, «Волга–нєфть–123», унаслідок шторму отримав серйозну пробоїну, а на мілину неподалік Тузли сіли баржі «Діка» та «Деметра» і морський плавучий кран.
Рятуйся, хто може
Тим часом досі ще триває масштабна пошуково–рятувальна операція, як розповів «УМ» по телефону начальник Центру пропаганди управління МНС у Севастополі Валерій Стрілець, в Козачій бухті поблизу міста моряків. Тут, приблизно за 800—900 метрів від берега, у злощасну неділю, коли лютував шторм у 7—8 балів, під час маневру хвиля накрила грузинський суховантаж «Хадж–Ізмаїл», що з металобрухтом на борту прямував із Маріуполя до Сирії. Із 17 осіб команди врятувались допоки двоє, 25–річний і 19–річний громадяни Сирії. Нині вони з діагнозом переохолодження перебувають у Севастопольській лікарні. Доля решти їхніх колег, за попередніми даними, тринадцяти сирійців, єгиптянина і суданця, залишається невідомою. За словами Валерія Стрільця, на березі вдалося знайти лише весла, лампи, рятувальні круги та інші фрагменти плавзасобів. Коли писалися ці рядки, близько сотні місцевих рятувальників, міліціонерів і прикордонників обстежували берегову лінію бухти. У відкритому морі ж працює рятувальне судно «Сапфір».
Більше пощастило всім 19 членам команди українського суховантажного судна «Віра Волошина» (порт приписки — Маріуполь) — їх зняли з борту неушкодженими. Штормом «Віру Волошину» викинуло на берег у районі бухти Капсель поблизу Судака, в результаті чого судно розкололось і частину вантажу — румунської сільськогосподарської техніки (її транспортували до Новоросійська) — змило в море. Для порятунку моряків провели унікальну рятувальну операцію. Екіпаж судна знімали з корабля гірничорятувальники, які натягнули спеціальні троси, за допомогою яких і евакуювали людей.
Мазут уб’є тисячі водоплавних птахів
Екологи кажуть, що розлив 1200 кубометрів мазуту матиме катастрофічні наслідки для усього живого на узбережжі Азовського моря. Як розповів «УМ» директор Київського еколого–культурного центру Володимир Борейко, перший удар приймуть на себе водоплавні птахи. Адже зараз на узбережжі Чорного та Азовського морів можна побачити силу–силенну лебедів, диких гусей, качок, куликів. Птахи, які залишили межі Росії, Фінляндії, Білорусі, зупинилися відпочити перед довгим шляхом до країн Африки. А прийнявши мазутну «ванну», пернаті практично підписують собі смертний вирок. «Замастивши пух та пір’я масною речовиною, ані гуси, ані качки не зможуть плавати, пірнати, літати, — говорить Володимир Борейко. — У птахів порушиться природна терморегуляція, і вони помруть від переохолодження. Жахлива картина, я сам колись таке бачив... Але найгірше те, що їх ніхто не буде рятувати! У нас, на відміну від Канади чи США, немає ні спеціальних загонів для допомоги пернатим жертвам, ні відповідної методики».
Другий удар мазутної плями приймуть на себе морські ссавці, зокрема дельфін–азовка, занесений до Червоної книги України. Азовка плаває близько до поверхні, тому обов’язково вимаститься в мазуті. А цих тварин і так залишилося не більш як півтори тисячі...
Окрім того, мазутна пляма зачепить риб. У першу чергу постраждають чотири види осетрових, які ще залишилися в Азовському морі. Адже білуга, російський осетр, атлантичний осетр і стерлядь, як зауважує пан Борейко, особливо чутливі до нафтових речовин.
Через сильний шторм фахівцям досі не вдалося абсорбувати велетенську масну пляму. Мазут розбризкується на маленькі плями, покриває все більшу площу й прибивається до берега. У такому «розмазаному» вигляді нафтопродукт буде дуже важко знайти й зібрати. А це позначиться і на здоров’ї тварин, і на курортній привабливості узбережжя.
А от затонула сірка (за різними даними — від 4 до 6 тисяч тонн), на відміну від мазутної плями, не становить особливої загрози для нашої екології. За словами пана Борейка, по–перше, вантаж досі залишається у контейнерах (принаймні повідомлень про розгерметизацію від МНС не надходило). А по–друге, сірка через свою інертність не буде активно взаємодіяти з водою чи іншими речовинами. Керченська протока, в якій зазнали аварії судна «Вольногорськ», «Ковель» і «Нахічевань», не надто глибока, тож «пекельний» вантаж невдовзі можна буде підняти без особливої шкоди для довкілля.
Що робить влада
Президент Віктор Ющенко звернувся до Прем’єр–міністра Віктора Януковича створити негайно оперативний штаб для координації заходів із ліквідації аварій в Азовському та Чорному морях. До Криму відбув міністр із питань надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич, а також негайно повернувся із закордонного відрядження міністр транспорту Микола Рудьковський. Сам Янукович учора ініціював створення міжурядової українсько–російської робочої групи для вивчення наслідків стихійного лиха та напрацювання заходів для боротьби з ним. Для ліквідації наслідків стихії уряд уже виділив 15 мільйонів гривень. Додаткові кошти будуть виділені після визначення остаточної шкоди, яку можна буде з’ясувати через день–два.
Допомогу Україні згодна надати і Єврокомісія, заявила в Брюсселі її представник Барбара Хелфферіх. «Ми повинні мати список, що конкретно потрібно: допомога експертів, обладнання для збирання розливів нафти, вертольоти тощо», — сказала пані Хелфферіх.
Стихія в цифрах
* 4 людей загинуло в результаті стихії (один чоловік у Криму, двоє у Донецькій області — тут водія і пасажирку легковика вбило поваленим на авто деревом, а на Запоріжжі 25–річного хлопця вбило зірваним з даху залізним листом).
* 23 особи вважаються зниклими безвісти.
*2360 населених пунктів було знеструмлено в Україні під час розгулу стихії ( найбільше в Миколаївській, Херсонській, Дніпропетровській, Запорізькій областях та в Криму).
*У 15,6 мільйона гривень оцінює Сімферополь збитки, завдані недільною стихією.
* 12 кілометрів Керченської протоки забруднено нафтою.