А треба буде — допоможемо фізично...

Як «купують» депутатів

Поїхати за кордон, захворіти, «випадково» потрапити у невипадкову аварію... Що завгодно, аби тільки не голосувати за кандидатуру Юлії Тимошенко на посаду Прем’єр–міністра. Наразі йдеться не про ті варіанти, які прокручують у мізках деякі підписанти угоди про створення коаліції демократичних сил (а такі думки, безперечно, рояться не в одній голові). Перелічені вище варіанти — це «дружні поради» від представників Партії регіонів, які вони підкидають своїм майбутнім колегам по парламенту з «демократичного» табору. А якщо треба, то й грішми пропонують допомогти — хоча б для лікування наслідків тієї самої аварії, яку готові цілком «безвозмєздно» організувати, щоб виглядало більш натуралістично.

Схоже на рядки з детективного роману. Але про те, як їх «умовляють» зрадити демократичну коаліцію, розповідають не герої Яна Флемінга, а депутати з Блоку Тимошенко. Зокрема, цією інформацією в ефірі «5–го каналу» поділився один із юристів БЮТ, депутат Євген Корнійчук.

Говорить про спроби підкупити її депутатів і сама лідерка Блоку Тимошенко. «Як педантична політична сила, ми ведемо облік тих депутатів з нашої фракції, яких запрошували на певні посиденьки і пропонували достатньо серйозні гроші за зраду демократичної коаліції”, — розповіла Тимошенко журналістам. За її словами, у цій «обліковій книзі» вже налічується аж 56 прізвищ. Всі 56 від звабливих пропозицій «регіоналів» відмовилися. І, переконана пані Юлія, решта БЮТівців, якщо їм пропонуватимуть щось подібне, відмовляться теж.

Переконаний у стійкості своїх «бійців» і лідер блоку «Наша Україна — Народна самооборона» Юрій Луценко. За його словами, всі депутати від «НУНС» «є відданими своїм зобов’язанням перед виборцями і як один будуть голосувати за створення демократичної коаліції. У нас немає жодних проблем».

А в Партії регіонів узагалі не розуміють, про що йдеться. «Перш, ніж висувати будь–які звинувачення, треба надати факти», — каже «регіонал» Вадим Колесніченко.

«Соборівці» виклали свої зауваження до угоди

А тим часом під угодою про створення коаліції демократичних сил і досі бракує трьох «нашоукраїнських» підписів. Нагадаємо, йдеться про «автографи» нинішнього секретаря Ради національної безпеки й оборони Івана Плюща, а також Ігоря Кріля та Василя Петьовки. Щоправда, питання до угоди (чи її «чорнового» варіанту, якщо комусь так більше до вподоби), залишаються й у деяких інших учасників «НУНС». Зокрема, вчора Українська республіканська партія «Собор» повідомила, що вже підготувала і направила на адресу політради блоку «НУНС» свої зауваження щодо проекту коаліційної угоди. Як повідомляє прес–служба партії, пропоновані зміни стосуються положень низки різних розділів угоди. Серед них — питання внутрішньої організації вищих органів державної влади та адміністративної реформи в Україні, імперативного мандату, повернення заощаджень вкладників Ощадбанку УРСР та вступу України до НАТО.

Також УРП «Собор» підготувала пропозиції щодо правового статусу політичних партій і пакета законопроектів, які пропонується ухвалити невідкладно після початку роботи Верховної Ради. «Соборівці» попереджають, що наполягатимуть на розгляді своїх пропозицій на засіданні політради блоку. В разі, якщо вони будуть відхилені, партія «залишає за собою право підписати коаліційну угоду із застереженнями».

КОМЕНТАР З ПРИВОДУ

Ксенія Ляпіна,
народний депутат від блоку «Наша Україна — Народна самооборона»:

— Безумовно, коаліція демократичних сил буде створена. А якісь сумніви і побоювання з цього приводу виникають через те, що зараз в Україні триває змагання двох типів політики. Перший тип — європейський, за якого певні політичні сигнали посилаються в легітимний спосіб. Наприклад: ми, «Наша Україна — Народна самооборона» і Блок Тимошенко, зібралися й підписали угоду про коаліцію. Це ще не офіційний документ, це, якщо хочете, декларація про наміри, але вона є політичним сигналом суспільству про те, що ми готові створити коаліцію. Або, скажімо, політрада «НУНС» зібралася й висунула на посаду спікера В’ячеслава Кириленка. Це — політичний сигнал.

До речі, те, що зробив Анатолій Матвієнко (лідер УРП «Собор». — Ред.) — це теж рішення за європейським типом політики. Вони чітко сказали: ми виступаємо саме за демократичну коаліцію, але маємо суттєві й важливі для нас зауваження до угоди про її створення. І якщо ці зауваження не будуть враховані — все одно угоду підпишемо, але із зауваженнями. Це — нормально, це по–європейському.

Але є в нас іще й інший тип політики — східновізантійський. Коли сигнали посилаються шляхом того, хто з ким у ресторан чи на футбол сходив, був помічений під ручку тощо. Із цього вже формуються висновки, повідомлення про якісь певні політичні процеси. І це, безперечно, хвилює людей, бо такі сигнали є незрозумілими, нечіткими — такий собі спосіб напустити туману й заплутати суспільство.

На жаль, ці типи політики не розділені по партіях. Хотілося б, звісно, сказати: от, Партія регіонів діє по східновізантійському принципу, а ми — «європейці». Та інколи ці два способи суміщаються навіть в одному політикові, не кажучи вже про партію. Скажімо, Юлія Тимошенко — ніби типово європейський політик. Але коли вона заявляє про спроби перекупити якихось 56 депутатів, не наводячи при цьому жодних доказів — це ніщо інше, як «політичний туман».

А ми потім іще дивуємося, чому у нас виборці інколи чинять так ірраціонально. Та ми ж самі їх і заплутуємо! Тому надалі я особисто робитиму все можливе для того, аби «туману» було менше, і всі політичні рішення формувалися прозорими, європейськими способами.