Учора вранці я поспішала до книгарні «Знання» на Хрещатику, 44, і боялася не встигнути. Магазину залишилось жити три дні — міська влада розірвала з адміністрацією магазину договір про оренду, укладений ще в 1994–му, і тепер вимагає, аби книгарня звільнила приміщення 10 листопада цього року. Хоч в угоді і йшлося про те, що магазин залишається на своєму місці (де він знаходиться, до речі, вже 75 років) до початку реконструкції Хрещатика. Ніякої реконструкції немає навіть у віддалених планах, але книжників уже просять забиратися геть, отже...
Отже, побачивши звіддаля велике біле полотнище, простягнуте над входом, і перекреслені паперовими стрічками у стилі «Идет война народная» вікна, я подумала, що «процес пішов» і новий власник, мабуть, розпочинає ремонт, а майно співробітників «Знання» та книжки слід шукати десь на найближчому сміттєзвалищі, як це було із нещодавно викинутою на вулицю «Планетою». Однак виявилося, що «військовий стан» запровадила книгарня і що на плакаті — слова про духовний голодомор. Стилістика була підібрана напрочуд вдало, адже й з динаміків на Хрещатику звучала все та сама «священна війна» (Київ відзначає річницю визволення від фашистів), до того ж усередині закладу всі також готуються до битви. В сенсі: до силового захвату приміщення, і це вже не гра у 1941–й, це наш час. Наш, чорт забирай, доволі підлий і цинічний час...
Директор магазину «Знання» Світлана Вархолова розповіла «УМ», що вищезгаданий договір від 1994 року адміністрація магазину вже тривалий час намагається «підкріпити» приватизацією магазину. З 2002–го починаючи, колектив книгарні марно добивається розгляду свого питання. Комісія міськради, відповідальна за приватизацію об’єктів комунальної власності, не зібралась жодного разу, аби прийняти рішення щодо «Знання». За п’ять років книгарня безліч разів позивалася до суду, пройшла всі інстанції, включно з Верховним Судом, виграла (увага: ВИГРАЛА!) судовий процес проти міськради у кожній з цих інстанцій, проте так і не домоглася приватизації магазину. Попри звернення у державну виконавчу службу Мін ’ юсту (яка забезпечує втілення у життя судових рішень) та скарги до прокуратури...
Якщо 10 листопада магазин, котрий має всі законні підстави залишатися на місці й не реагувати на вибрики лівої ноги мера Черновецького, виселятимуть силовим методом, співробітники готові стояти до останнього, запевняє Вархолова. Це досить складно собі уявити, враховуючи жіночий колектив книгарні. «Хай виносять книги разом із нами і разом із нами викидають на асфальт», — каже директриса книгарні.
...А на «Знання», утім, із острахом і надією дивляться останні центральні книгарні Києва — «Сяйво» і «Наукова думка». Вони — на черзі.