Післясмак «трояндового» вина

03.11.2007
Післясмак «трояндового» вина

Маніфестації в центрі Тбілісі вчора зібрали десятки тисяч людей. (Фото РЕЙТЕР.)

«Зві–а–ді! Зві–а–ді!» — скандували вчора учасники мітингу, зустрічаючи сина першого президента Грузії Звіада Гамсахурдії, Константина. «Ми зібралися для будівництва Грузії, де головна мета й цінність — людина. Сьогодні — день початку нашої перемоги!» — запевнив Гамсахурдія–молодший, який очолює політичний рух «Свобода». Колись його батька називали диктатором. Тепер Константин — один із лідерів об’єднаної опозиції, яка зібрала в центрі грузинської столиці найбільшу кількість людей з часу «революції троянд». Тієї, що за рік до нашої Помаранчевої привела до влади Михаїла Саакашвілі.

 

Саакашвілі «повісили»

«Грузія без Саакашвілі» — це тепер одне з центральних гасел опозиції. Її лідери звинувачують президента країни та його адміністрацію у віддаленні від народу, корупції й розвалі грузинської економіки. Скасувати посаду президента взагалі, запровадивши у Грузії монархію (як варіант «сильної диктаторської руки») — такі вимоги також дедалі частіше лунають з табору опозиції. Колишній лідер «революції троянд» на опозиційному мітингу був присутній у вигляді фото: учасники акції встановили перед будівлею законодавчого органу Грузії імпровізовану шибеницю. Замість мотузки — стебло троянди, а замість повішеного — зображення Михаїла Саакашвілі...

«Автомобілізовані» мешканці Тбілісі вчора були змушені залишати своїх «залізних коней» і добиратися на роботу пішки. Центр міста був перекритий поліцією й десятками тисяч людей, а під’їзди до столиці Грузії заблоковані сотнями машин, насамперед із західних регіонів країни — ще з вечора четверга до Тбілісі з’їжджалися учасники мітингу об’єднаної опозиції. Основна вимога протестантів — проведення парламентських виборів уже у квітні наступного року. Достроковими їх можна назвати умовно, оскільки за конституційною нормою, яка діяла раніше, переобрання парламенту мало відбуватися саме весною. Однак згодом парламент вніс до Основного закону правки, перенісши вибори на осінь 2008 року.

Станом на 14–ту годину, коли на сцену зійшли опозиційні лідери, у центрі Тбілісі зібралося понад 50 тисяч людей (організатори планували, що до вечора ця цифра збільшиться до ста тисяч). Усе, що відбувалося під стінами парламенту, у прямому ефірі транслював телеканал «Імеді», який безпосередньо пов’язують із відомим грузинським бізнесменом Бадрі Патаркацишвілі. Самого Патаркацишвілі — одного з найзатятіших опонентів Михаїла Саакашвілі — називають головним спонсором і цих протестних акцій, і опозиції взагалі. З нагоди «заворушень» на батьківщині пан Бадрі навіть повернувся до Тбілісі з Лондона, де останнім часом переважно мешкає. Натомість із Грузії виїхав колишній міністр оборони Іраклій Окруашвілі, арешт якого раніше спричинив пожвавлення опозиційного руху.

Нагадаємо, Окруашвілі звинуватив президента Саакашвілі не лише в узурпації влади, а й в замовленні вбивства колишнього прем’єр–міністра Грузії Зураба Жванії. Після арешту Іраклій відмовився від цих свідчень — подейкують, під тиском. Під тиском же, як стверджує опозиція, його змушили залишити країну напередодні проведення найбільшого з часів «революції троянд» мітингу.

Бадрі–Барабас і його ляльки

Асоціативні порівняння нинішніх мітингів із «революцією троянд» цими днями часто лунають у західній пресі. Втім самі грузини — принаймні ті, з ким випало поспілкуватися «УМ» — таких паралелей проводити не схильні. «Ці акції хоча й велелюдні, але не мають нічого спільного з тим підйомом громадянської свідомості, який викликав «революцію троянд», — запевнила «УМ» журналістка грузинського телеканалу «Руставі–2» Ніна Квірікашвілі. Учора в офісі телекомпанії складно було знайти людину, спроможну виділити хоч кілька хвилин на телефонну розмову з українськими колегами, але Ніна погодилася розповісти нам про своє бачення політичних подій у Грузії: «Підтримати опозицію справді прийшло багато людей, однак акції, які зараз проходять у Тбілісі, — це відображення інтересів конкретної людини: Бадрі Патаркацишвілі. Я не маю жодних сумнівів у тому, що нічим серйозним це не завершиться, більше того, я переконана, що вимоги опозиції не будуть виконані».

Такої думки, схоже, дотримуються не лише журналісти «Руставі–2» (до речі, одразу кілька співрозмовників запевнили «УМ», що телеканал подає інформацію винятково об’єктивно, не демонструючи жодних політичних симпатій). Як розповіла Ніна Квірікашвілі, через якусь годину після початку мітингу на одному з будинків біля парламенту з’явився плакат із карикатурою на Патаркацишвілі, який зображений у вигляді Карабаса–Барабаса, що смикає за мотузки своїх «бадрінетів» — ляльок. Саме після цього деякі учасники доти мирного мітингу спробували прорвати поліцейські кордони й зайти до будинку, аби зняти образливий плакат.

Згодом один із лідерів об’єднаної опозиції Гіоргій Хаїндрава зі сцени заявив, що мітингувальники дають владі дві години на те, щоб розпочати діалог. Інакше акція переросте у безстрокову.

Міжнародний саміт під час політичної «пожежі»

А поки під парламентом мітингувала опозиція, президент Саакашвілі брав участь у роботі міжнародного саміту «Будівництво Європейського Сходу», який саме цими днями проходить у Тбілісі. Учасники цього заходу, серед яких був і Генеральний секретар Ради Європи Террі Девіс, обговорювали проблеми стосунків Грузії та інших країн (за словами Ніни Квірікашвілі, часто згадували й про Україну) із Росією, особливо в контексті енергетичної безпеки.

«Нам не потрібен президент, який втік від нашого мітингу, щоб поїсти шашлик із зарубіжними друзями», — ці слова лідера Консервативної партії Звіада Дзідзігурі мітингувальники зустрічали схвальними оплесками...

Коли верстався цей номер «УМ», агенція «Новості–Грузія» повідомила, що на 19.00 за місцевим часом призначена зустріч голови парламенту Грузії Ніно Бурджанадзе із лідерами об’єднаної опозиції.

 

УКРАЇНСЬКІ ПАРАЛЕЛІ

Киваючи на події у Грузії, деякі українські політики глузливо зауважують: ось, мов­ляв, що чекає й на Україну з її «помаранчевими» лідерами. Однак зсередини події завжди видно краще, ніж ззовні, і те, що нам може видаватися ледве не державним переворотом, на думку пересічного грузинського журналіста, є ні чим іншим, як проплаченим лобіюванням інтересів конкретного бізнесмена. Тож чи варто боятися того, що ми вже проходили в 2005—2006 роках? Заспокоїмо грузинів: ми ж бо вже знаємо, чим завершився наш проплачений «синій» майдан.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>