Віват закону настане після оновлення складу? (Емблема ВРЮ.)
Уже кілька місяців залишається заблокованою робота важливого конституційного органу — Вищої ради юстиції. На засіданнях ВРЮ немає кворуму, адже їх ігнорують члени Ради, призначені за квотою Президента та з’їзду суддів. Не приходить на засідання заполітизованого органу й голова Верховного суду Василь Онопенко. Але діяльність установи паралізована не стільки через цю позицію протесту, як унаслідок брутального порушення норм права окремими одіозними постатями у складі ВРЮ — саме вони, як ніхто інший, дали для цього підстави. Не дивно, що їх ігнорують і в суддівському корпусі, і на Банковій одночасно.
Місяць тому — 3 жовтня — Ізовітовій виповнилося 60 років — граничний термін перебування на держслужбі для жінок, який неможливо продовжити на рік. Доки пані Ізовітова перебуває у відпустці, у колах впливових правників говорять про потребу серйозно оновити склад ВРЮ після початку роботи нового парламенту.
А поки що причини кризи коментують і самі члени ВРЮ. Так, член Вищої ради юстиції Микола Шелест зазначає, що останнім часом рішення ВРЮ про подання на призначення суддів були нелегітимними, адже деякі члени цього органу біли звільнені Президентом або з’їздом суддів. Він прямо говорить про те, що суперечності між ВРЮ та суддівським корпусом виникли внаслідок того, що «заполітизована частина Вищої ради юстиції намагалася законодавчо вирішити питання щодо надання ВРЮ функцій ініціювати питання щодо призначення суддів на посаду голови та заступників голови суду». «Тому я не бачу сьогодні можливості вирішити цю кризу без залучення Президента та органів суддівського самоврядування», — каже пан Шелест, який також ігнорує засідання ВРЮ.
Інший член Вищої ради юстиції Антон Чернушенко додає, що криза виникла і внаслідок прийняття парламентом у травні поточного року постанови щодо тимчасового порядку призначення суддів на адміністративні посади, якою ВРЮ доручалося здійснювати ці призначення. «Вища рада юстиції останнім часом почала перебирати на себе ті функції, які відносяться до компетенції інших органів», — пояснює пан Чернушенко.
Нагадаємо, що тим самим Верховна Рада V скликання під керівництвом Мороза та «антикризової» більшості намагалася позбавити Президента його конституційних повноважень у цій площині.
«Заполітизованість у діяльності ВРЮ проявлялася у репресіях проти тих суддів, які приймали рішення, що були на стороні Президента. Саме це стало причиною тієї глибокої кризи, яка виникла сьогодні між Вищою радою юстиції та суддівським корпусом, — переконаний радник Президента з правових питань Степан Гавриш. — Ми отримали патову ситуацію, коли ВРЮ приймати рішення не може до того часу, поки не будуть зроблені внутрішні висновки та не буде прийняте політичне рішення Президентом, Верховною Радою щодо проведення ротації членів Вищої ради юстиції».
На думку Гавриша, конфлікт між Вищою радою юстиції та суддівським корпусом припиниться лише після оновлення складу ВРЮ. Відомий правник не має жодних сумнівів у необхідності такого кроку. Тим більше що «криза легітимності конституційного органу, спроби заполітизувати його діяльність», за словами пана Гавриша, надзвичайно турбують Президента Віктора Ющенка. Ще б пак! Адже глава держави за останні півроку повернув до Вищої ради юстиції сотні справ щодо призначення суддів, і вже це є свідченням серйозної кризи в роботі ВРЮ.
Щоб уникнути подібних суперечок у майбутньому, радник Президента пропонує не лише ротацію складу ВРЮ й позбутися її окремих «заполітизованих членів», а й внести зміни до Закону «Про Вищу Раду юстиції» та до Конституції України. Ці зміни мають унеможливити формування Верховною Радою (точніше, її ситуативною більшістю) як корпусу суддів, так і представництва у Вищий раді юстиції. Адже делегати відображатимуть політичні інтереси тієї чи іншої більшості, а не закону і права. Саме тому, на переконання Гавриша, ВРЮ повинна представляти інтереси професійного корпусу юристів і суддів.
Але вже зараз очевидно, що така ротація, як і законодавчі зміни, без втручання політиків неможливі. Відтак останнє слово за ними.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
