«Баушпаркассе» зняли з кредитної траси

Будівельна ощадкаса в нашій державі — явище незвичне. Такі компанії успішно діють по всій Європі, де надають кредити під житло з відсотковою ставкою не вище 5%. Проте для українських банків вони навряд чи зручні колеги на ринку кредитування, адже наші фінансові установи беруть за такі послуги в 2—3 рази більше. Новий погляд, як вирішити чи не найбільшу проблему сучасної молоді, пропонувала будівельна ощадкаса нібито німецького походження «Берлінер Баушпаркассе».

Перше, що привертало увагу в привабливій пропозиції, — термін кредитування до 30 років (в українських банках — до 25 років). А ще — надзвичайно низька відсоткова ставка — 5% річних (в українських — під 15—18% річних у гривні чи 11—14% у валюті). Окрім цього, для оформлення позики в «Баушпаркассе» не потрібна довідка про офіційний дохід, що теж дуже важливо. Працювати мали намір за накопичувальною схемою: щоб отримати кредит, вам достатньо кілька місяців вчасно сплачувати внески. Але якщо немає на це часу, то, сплативши не менше 25% вартості житла, ви, якщо підтвердили свої доходи необхідною довідкою, могли взяти решту грошей на квартиру під фіксовану ставку 6,45% річних, що принаймні вдвічі менше за ті, які нині пропонують українські фінансові установи.

Пропозиція нового гравця на ринку квартир викликала неабиякий ажіотаж. Проте не встигла компанія попрацювати й півроку, як Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України анулювала свідоцтво про реєстрацію та ліцензію на діяльність, виключивши кредитну спілку з Держреєстру. Як зазначається у розпорядженні, «у зв’язку з поданням недостовірної інформації у документах для внесення інформації про неї до Державного реєстру фінансових установ». Одночасно правоохоронні органи опломбували офіс компанії та почали перевірку.

За словами директора Департаменту нагляду за кредитними установами Андрія Оленчика, йдеться про невідповідність у тому, що ощадкаса заявляла в пакеті документів під час реєстрації, з діяльністю, яку вона почала провадити з вересня цього року, пропонуючи, на думку Держкомісії, нереальні послуги. «Ми провели перевірку і наразі більш ґрунтовно цим займаються правоохоронні органи. Але неточностей чимало навіть у тому, що німецькі корені компанії є доволі примарними. Це не тиск на «Баушпаркассе», і якщо вони захочуть, то зможуть публічно довести власну правоту в суді», — сказав Андрій Ярославович у коментарі «УМ».

Проте «Україні молодій» таки вдалося додзвонитися до директора «Берлінер Баушпаркассе» В'ячеслава Лунгу. Щоправда, перший дзвінок супроводжувався звуками, схожими на ляскіт ґрат, після чого зв’язок обірвався і абонент тривалий час перебував поза зоною досяжності. А через деякий час пан Лунгу досить тривожним голосом лише встиг назвати, очевидно, вже свого слідчого — Олег Рожаєв, і вхідний номер справи — 116/59. Потім дзвінок знову обірвався. «УМ» з’ясувала, що станом на вчора В’ячеслав Лунгу перебував у Печерському райвідділку міліції. Більш детально, через що затриманий Лунгу, ми хотіли дізнатися у самого слідчого Рожаєва. Проте більш ніж півгодини його робочий телефон був зайнятий, а на залишені нами номери так ніхто і не зателефонував. Отже, питання, чи не є перевірка і скасування ліцензії на діяльність «Берлінер Баушпаркассе» кроками, зініційованими конкурентами з числа українських кредиторів, які не звикли ще жити по–європейськи, надаючи низькі відсоткові ставки при оформленні кредиту на житло, залишається відкритим.