Різні кошики для спільних проблем

Перші ж переговори лідерів України та Румунії, що відбулися позавчора в рамках дводенного офіційного візиту Президента Віктора Ющенка до Бухареста, нагадали: про цілий комплекс застарілих проблем, що накопичилися між державами за два останні роки, просто не встигали говорити за політичними кризами, які почергово «хапали» то Україну, то Румунію. Головні суперечності — навколо українського суднохідного каналу «Дунай—Чорне море», розподіл шельфу в районі острова Зміїний, довгобуд Криворізького ГЗК, візові бар’єри, — так і лишилися «на потім».

Щодо каналу — а ставлення до його доцільності й, особливо, екологічної шкоди і в самій Україні неоднозначне — то президенти вирішили встановити спільний моніторинг усіх проектів, які стосуються подальшого розвитку каналу. Щодо Криворізького ГЗКОРу, ситуація ще більш ускладнилася: Румунія вимагає повернути інвестовані з її бюджету близько мільярда доларів, проте, як наголосив президент Басеску, «ми не наполягаємо, щоб це було стовідсоткове повернення коштів», проте «потребуємо, аби Україна рішення щодо комбінату приймала після консультацій з Румунією».

Щодо віз для румунів (а вони з 1 січня ввійшли разом зі своєю батьківщиною в ЄС і, отже, підпадають під систему, яку Україна застосовує до решти країн ЄС — безвізового режиму), то Віктор Ющенко пообіцяв: до нового року це питання буде знято.

Та головне, що глави обох держав заявили: всі питання між Україною та Румунією вирішуватимуться конструктивно. Принаймні це готовність не конфліктувати з Басеску, якого називають у Румунії «другим Ющенком». На підтвердження цього Президент України передав своєму колезі списки понад двох тисяч румунів, які загинули на території України в 1944—54 роках. Згадуючи ще раз про минуле, Віктор Ющенко закликав Румунію визнати Голодомор в Україні 1932—33 років геноцидом українського народу.