Десять кроків назустріч... тюрмі

На тлі гучного затримання мера Підгороднього Павла Курочки при спробі отримати рекордний хабар — 600 тисяч доларів США — привертає увагу ще одна схожа подія на теренах Дніпропетровщини. 1 серпня 2007 року було затримано голову Петриківської райдержадміністрації Петра Лісного. 29 вересня Жовтневий райсуд Дніпропетровська термін його утримання під вартою продовжив ще на два місяці. Сума інкримінованого хабара фігурує вражаюча — 400 тисяч доларів США. І якщо на пана Курочку, на думку багатьох, тавра ніде ставити, але останнє слово має бути за судом, то з паном Лісним ситуація інша.

Бути парку чи котеджам?

Після відставки підполковник авіації Петро Лісний повернувся на рідну Петриківщину, став хліборобом і згодом очолив асоціацію фермерів району. Коли ж на президентських виборах переміг Віктор Ющенко, кращої кандидатури на посаду голови Петриківської РДА годі було й думати. Сам Петро Гнатович запевняв, що буде втілювати у життя програму Президента «Десять кроків назустріч людям». За справу колишній льотчик–винищувач узявся, що називається, з місця в кар’єр. ЗМІ наввипередки повідомляли про його рішучі дії щодо різного ґатунку посадовців, які зловживали своїм становищем.

Особливі пристрасті розгорілися довкола 700 гектарів землі біля мальовничого Голубого озера під Дніпродзержинськом, територіально належного Петриківському району. Ці землі мали увійти до створюваного за підтримки Президента державного історико–культурного ландшафтного парку «Петриківка». Та деякі впливові ділки на такий ласий шмат мали інші плани й навіть замовили проект будівництва саме тут елітного котеджного селища. Лісний проти цього рішуче заперечував, у тому числі й на сторінках ЗМІ. Відтоді щодо нього стали здійснюватися різного роду провокації.

Апогей випав на 14 вересня 2005 року, коли у кабінет до Лісного увірвався місцевий ділок, якого голова РДА «притиснув» за торгівлю трубами з колишньої зрошувальної системи та незареєстровані «забігайлівки» довкола Голубого озера, і кинув на стіл при свідках (!) дві тисячі гривень. Відразу до кабінету увірвалися оперативники і надягли на зап’ястя колишнього льотчика наручники. Ця подія викликала неабиякий резонанс по всій Україні, детально описувала її перебіг і «УМ». Тоді під тиском громадськості пана Лісного таки звільнили. Звинувачення не пред’явлено дотепер.

Згодом незговірливого посадовця намагалися запроторити до СІЗО, а він регулярно скаржився облпрокуратурі про те, що в районі за ним організоване несанкціоноване стеження, проте усе марно. 11 січня 2006 року Лісного знову хотіли затримати, начебто за хабара в сумі вже 150 тисяч гривень, отриманого від начальника пересувної механізованої колони № 43. Але й тут «білі нитки» прояснилися швидко. Будівництво очисних споруд ПМК–43 вела в Петриківці на замовлення облводоканалу, і жодним чином його фінансування від райдержадміністрації не залежало. Проте начальника колони «так допитували», що він опинився в лікарні з інфарктом, а потім казав, що його хотіли примусити лжесвідчити проти Лісного. Арешт довелося відкласти.

Затримано незговірливого — усунуто проблему

І ось 1 серпня 2007 року пана Лісного взяли під варту вже «при отриманні хабара» в сумі 400 тисяч доларів США. Невже Петро Гнатович, знаючи, що за ним стежать, міг бути таким легковажним? Як стверджує сам Лісний, того дня він випадково опинився у Дніпродзержинську. Проте затримався понад годину — інспектор ДАІ забрав у нього документи, які повернув тільки після виходу громадянина Грекова з будівлі міського управління архітектури. Щойно там було здійснено оборудку: Греков «подарував» свою фірму іншому громадянинові за ті самі 400 тисяч доларів США готівкою. Згодом з’ясується, що купюри помічені й... позичені в банку. Отож операція явно готувалася. Не дивно ж, що немалі гроші були відразу вилучені оперативною групою на чолі з слідчим обласної прокуратури.

Лісний від передбачуваного посередника перебував метрів за 70—80. Але слідчий, начебто з метою з’ясування обставин, запропонував поїхати до Дніпропетровська, де його і затримали. Мати Ростислава Грекова стверджує, що її сина примушують обмовити Лісного. Як би там було, правоохоронцям дотепер не вдалося спіймати голову Петриківської РДА з таким омріяним для них хабарем у руках. Тому всіляко й намагаються нав’язати йому хабар у руках чужих.

Проте все одно виникає питання, як можна притягнути до такої оборудки саме Лісного. Виявилося, що в прагненні реанімувати своє «на ладан дихаюче» підприємство Греков виклопотав у Петриківської райради 52 гектари землі в оренду. Таке рішення, певна річ, ухвалила сесія, а Лісний його лише завізував, отож істиною в останній інстанції не міг бути за всього бажання правоохоронців. Коли ж один громадянин запропонував за фірму відразу 400 тисяч доларів США (тепер з’ясовується, що він не збирався купувати нічого взагалі), Греков не міг утриматися від такої спокуси. Оце, власне, і весь перебіг подій, внаслідок яких голова РДА вкотре опинився за гратами.

Судячи з усього, у правоохоронців знову нічого не клеїться. Як стверджує адвокат Лісного, за два місяці вони навіть не допитали його клієнта, не винесли постанови про проведення фонографічної експертизи, а інших зачіпок просто не існує. Отож уже зараз можна передбачити, що і з цією спробою нав’язати непоступливому чиновникові хабара навряд чи складеться. Тому і кожне повідомлення про затримання за підозрою в такому діянні мимоволі доводиться читати через лупу: чи не чергова це, бува, помста тим же «дишлом», себто хабарем? Як стверджує Лісний, згадані десять кроків назустріч людям він намагається робити щиро, але їх наполегливо намагаються спрямувати назустріч... тюрмі.

Іван ПЕТРЕНКО