Галина Вишневська в Чечні

...Бабуся їде до онука, капітана російської армії, що служить у Чечні. Потрапивши у військове розташування, сивочола Олександра Миколаївна, яку грає оперна діва Галина Вишневська, починає по–новому відчувати трагедію війни, що вже кілька років триває між російським та чеченським народами. Життя поміж руїн — серед таких точилися бої за Сталінград — ніхто з місцевих мешканців не обирав, але іншого у них немає. «Коли ви вже нас відпустите?» — питає в Олександри Миколаївни молодий чеченець. А по той бік колючого дроту її виглядають молоді співслуживці онука Дениса — хлопці проводжали бабусю на базар і чекають, коли та принесе їм сигарет.

Зріз сучасної Чечні у фільмі «Олександра» переконливий настільки, що іноді «картинка» схожа на документальну зйомку. А тому заява режисера про те, що він вигадав цю історію: «Я ніколи раніше не писав сценаріїв, це перший», — сприймається, м’яко кажучи, з недовірою. Та Олександр Сокуров, який представляти свою картину до Києва приїхав особисто, цій вигаданій правдивості має чимало пояснень. По–перше, йому самому ніколи не була байдужою тема війни. «Це моя проблема, — каже режисер. — Я сам син військового, мій батько воював із сімнадцяти років, має три ордени Червоного Прапора. Я неодноразово бував на Кавказі, і коли поїхав до Чечні після першої війни, то зрозумів, що буде й друга». По–друге, знімали «Олександру» в Чечні, ніяких спеціальних декорацій глядачі тут не побачать. Як розповів режисер, перед початком зйомок він поставив свічки Ксенії Петербурзькій, а тому вірив, що нічого з ними у Чечні, де вони знімали майже місяць, не трапиться. Акторів возили нічним Грозним у броньованій машині ФСБ–шники — «всі знали, на що і заради чого вони йдуть».

Присутність же у цій стрічці оперної діви Галини Вишневської режисер пояснює, заходячи здалеку. Сокуров розповів, що вперше захопився драматичним талантом Галини Павлівни, побачивши її в фільмі–опері «Катерина Ізмайлова». «Це жорстка і вольова людина, — каже про Вишневську Сокуров. — Вона пам’ятає блокадний Ленінград, а тому відчуває і розуміє війну. Моя героїня — вже літня жінка, і це не випадково. Це як перетікання часів — усе повторюється, ніщо нікуди не зникає». Галина Павлівна, якій, до речі, сьогодні виповнюється 81 рік, мужньо витримала всі особливості знімального процесу — бувало, температура в Грозному тоді піднімалася до п’ятдесяти градусів. Особисте життя в неї також не було безхмарним: саме під час зйомок чоловіка Вишневської, Мстислава Растроповича, оперували, але вона, підтримуючи його по телефону, продовжувала зніматися. Сокуров настільки захопився Вишневською, що висловив бажання знімати її нескінченно, підлаштовуючись під бажання та розклад Галини Павлівни. До речі, у цій стрічці героїня — подвійна тезка Олександра Миколайовича. Пояснення Сокурова з цього приводу наступні: Олександр — це знак переможця, а в імені «Микола» зашифровані християнська терпимість, розуміння...

11 листопада прем’єра «Олександри» відбудеться у Лос–Анджелесі, зараз фільм дивляться в Італії, Франції, Латинській Америці... В Росії картину, яка стала ще одним фактом публічного засудження політики президента Путіна, презентуватимуть 19 листопада в Пітері, в недавно відреставрованому Михайлівському театрі, де сорок років тому співала Галина Вишневська.

«Це спроба сказати людям те, що ми приречені жити разом, — так тезово сформулював Сокуров свій месидж до співвітчизників. — Іншого варіанту в нас немає. А будь–яка війна — це завжди деструктив».

ДО РЕЧІ

Чи вийде «Олександра» в український прокат, поки невідомо. Але 26 жовтня в кінотеатрі MULTIPLEX HOLDING (станція метро «Лівобережна») розпочинається ретроспектива Олександра Сокурова. Глядачі зможуть переглянути фільми «Врятуй і збережи», «Сонце», «Елегія життя», «Мати й син», «Повинність» та інші — всього 13 стрічок.