Авангард: модерне ретро
Наташа Глазкова живе в Донецьку і стверджує, що тамтешня публіка — набагато уважніше ставиться до підбору одягу, ніж столична. Наташі, котра вчилася у В’ячеслава Зайцева, нецікаво створювати такий одяг, який висить у мережевих магазинах, тому вона щосезону і ламає голову над модою. Донедавна Глазкова здебільшого працювала з чорним і білим кольорами, і темною, «немаркою», гамою. На останньому UFW дизайнерка несподівано постала як колорист, та ще й кольори взяла і поєднала які — чисті, відкриті: салатовий, фіолетовий, кораловий, жовтий, червоний, синій. На колекцію її надихнула творчість художників–авангардистів 10–х років двадцятого століття із об’єднання «Бубновий валет». В основі колекції Глазкової — шовкові міні–сукні актуального А–подібного силуету з маленькими рукавчиками і сукні–сорочки з коміром поло. Мінімалізм і простоту крою дизайнер компенсувала супрематичним і кубічним розміщенням кольорових прямокутників на тілі сукні, крім того й деякі пейзажі — як от «Червоний будинок» Малевича, чи натюрморти з леліток і бісеру, на кожен з яких пішло 60 годин ручної роботи. Взагалі колекція практично кутюрна — кожний квадратик на сукню пришивався руками, у Москві знайшли єдине підприємство, яке може друкувати методом шовкографії картини без втрати якості, плюс уже згадані лелітки... Дивовижної краси топи з відкритою спиною поєднуються то з вузькими брюками, побудованими на протиставленні блискучого шовку і матової обробки, то зі спортивними шортами. Глазкова невипадково вибрала «Бубновий валет» — художників, які заперечували академізм і традиції, її драматична, як завжди, інтелектуальна і мистецька колекція — теж виклик покірному слідуванню трендам, ході стрункими рядами в один бік і так далі.
Молодіжна лінія Дому — Nastya by sketches —іронізувала над фраками і дорослою чорно–білою правильністю, вивертала і перевдягала фрачну форму, вкорочувала її і доповнювала лосинами кислотних кольорів, шапочками для купання і міні–шортами. Цю лінію Natasha Glazkova збирається тиражувати, і замовлення від байєрів із Саратова і Санкт–Петербурга вже є.
Роксолана Богуцька любить львівську сецесію і романтично–одухотворених жінок, таких і показала у своїй новій колекції. Весну і літо 2008 року Роксолана не перевантажувала шкірою і хутром, а зосередилася на сукнях із вінтажною вишивкою чорним із Буковини і Тернопільщини, модних широких брюках а–ля Марлен Дитріх, широких спідницях із напиленого льону з чорним фатиновим покриттям. До відкритих вечірніх шовкових суконь Роксолана пропонує круглі бісерні комірці і широкі пояси, вишиті бісером, такі ж оздоби прикрашають плащі й пальта. Рукави–буфи і рукави у три чверті, куртки–трапеції, довжина міді, хутряні безрукавки на вечірню сукню — ось формула краси від Богуцької, плюс фірмові окуляри від дизайнера, які італійці нарешті встигли зробити до показу, вперше за три роки. Окремий блок — нові у творчості Богуцької летючі сукні, зроблені ніби із перехрещених шифонових жгутів приємних синьо–зелених кольорів. Не помітити нареченої в сукні від Богуцької взагалі нереально, на неї пішло 6 старих сорочок яскравої синьо–зелено–червоної вишивки і багато метрів білого фатину. Найважливіше те, що ця сукня — не просто плід дизайнерської фантазії, а реальний одяг для реальної нареченої, яка вже відгуляла весілля у червні цього року. За словами Роксолани, весілля було в Києві, і дрес–код для всіх 700 гостей був вишиванка.
Етно і мульти
Яскраво дебютувала на UFW одеситка Лариса Лобанова, яка представила колекцію для власного бутіка Гардеробchik. Перша частина колекції по–одеському смішна і по–літньому життєрадісна. Історія почалася з того, що чоловік привіз Ларисі з Австралії яскравий шовк з мультяшними тваринками — кумедними жабками, симпатичними «хрюшками», зворушливими їжачками, мишками, і дизайнер пошила з них милі мінімалістичні сукні з таким самим дитячим декором — застібки–малинки, сердечка тощо. Потім доповнила лінійку футболками з принтами цих же тварин у коронах, написами I am the Queen. А ввечері жінка–королева стає серйозною і сексуальною — одягає коктейльні і вечірні шифонові сукні, замість мишок — квіти, ще й підтримані бісерною вишивкою, замість метеликів–гудзиків — стрази. Отакі вони одеситки: від смішного до гламурного — один крок.
Красиву, як завжди етнічну колекцію, показала Олеся Теліженко. Цього разу її темою була «Скіфія Золота. Великий Степ», а отже, декор, який так полюбляє дизайнерка, мав скіфські мотиви. Цього разу це була ненав’язлива вишивка нитками золотого, срібного, бронзового кольорів на кишенях, комірі, на плечах, на грудях: це і прекрасні звірі — грифони, олені, дивні дерева, і головний символ волі — крила. Войовничість колекції надавали імітація лат на одязі та масивні металеві прикраси, пряжки, сумки–колчани, скіфські шапки. Сукні, блузи, туніки, плащі теж присутні в колекції, але головні предмети кількісно й ідеологічно — куртки і штани — мобільно, динамічно і зручно.
Олена Голець показала на UFW колекцію для Golets First Line, оформивши її відео з улюбленого фільму «Дев’яті ворота», зробивши принти із казкових ельфів і спеціально сфотографованих гротів і водоспадів, прикрасивши пальта, сумки і сукні усміхненими черепами, які числяться в трендах уже три сезони поспіль, додавши великі плісировані крила і пір’я. Коктейльні сукні–міді і довгі вечірні шифонові — доволі таки традиційні, а от «наречена» в сукні–пейзажі темно синіх кольорів вражає ексклюзивністю. Важливіше те, що Голець заявила про відкриття чоловічого магазину фраків і смокінгів власного виробництва. Подіумні вечірні костюми для чоловіків не вражали збоченим креативом — чиста класика, бо попит у Києві на такі речі величезний, а діджеям і в джинсах добре. Олена з гордістю заявила, що закрійником чоловічої лінії буде італійський майстер, який працював для Brioni.
Німецька дизайнерка Аннет Гьортц в Україну приїхала вперше і власноруч представила колекцію весна–літо 2008. У німкені тут комерційний інтерес — фірмовий магазин Anettе Gortz у Києві працює як годинник. Вона створює одяг для таких жінок, як сама — які працюють, багато подорожують, хочуть виглядати оригінально і стильно і при цьому не втрачати безглузду кількість часу на свій гардероб. Відтак тонкий «м’ятий» трикотаж, широкі і вузькі брюки різної довжини та об’ємів, обов’язкова біла сорочка, об’ємні плащі, ламаний силует, підтяжки — чи не єдиний аксесуар, стримані кольори, хороше поєднання фактур — ось і весь набір хитрощів від німецького дизайнера. Але дуже ефектний. Недарма вона має бутіки по всьому світу. Аннет Гьортц пропонує стиль, більше чи менше адаптований до трендів сезону, одяг, який має прикрашати жінка, а не навпаки.
Сміливо і свіжо
Дуже потужно на UFW виступили молоді дизайнери, у них і пошуки цікаві, і комерційна правильність присутня. Олена Буреніна, Ксенія Марченко і Володимир Пилипчук повчилися–побували в Лондоні, і їх тепер видає нетутешній look колекцій. Скажімо, Ксенія Марченко для X’U показала модні сукні–сорочки, сукні–майки, улюблені майки–алкоголічки і шорти–борцовки в стилістиці гранж, але, розібравши колекцію на речі, побачиш, що вона вся абсолютно носибельна. І мінімалістичні за кроєм білі прозорі блузи з нашитими яскравими квітами у вигляді індійського вінка, і двошарові–двоколірні шифонові сукні, і кофти з найтоншого трикотажу, і футболки з бантовими складками, і брюки з завищеною талією, і навіть гольфи зі сріблястих леліток. Тонко. Олена Буреніна цього разу показувалася в Fresh Fashion. Буреніна зіграла на контрастах — поєднала жіночність та універсальність, оригінальність крою і традиційні тканини, об’єми та архітектуру. Її прекрасні куртки і пальта з коротким рукавом, коктейльні сукні з плісированого шифону, мінімалістські сукні casual, шовкові комбінезони і міні–шорти на смішних довгих лямках — речі абсолютно носибельні і подані ультрамодно. В образах і деталях Олена зверталася до Японії — абриси японської шапочки, схожі на лук, на голові, сині брови, як у театрі Кабукі, пальто–кімоно і блузи–кімоно, широкі пояси, проте загальний look був цілковито лондонським. Недарма Олена втікала із занять англійської в лондонські музеї. Буреніна показала всю лінійку весняно–літнього гардеробу — від купальників, повсякденного одягу до ділового, вечірнього і верхнього, іміджеві деталі — гольфи і пластикові нарукавники, плащі, сумки, спортивні лямки і паски. У наступному сезоні, впевнена, на Буреніну прийдуть подивитися тисячі очей, вона інтригуюче талановита.
У «Нових іменах» у ціль вистрелили Таня Анік’єва з чорно–білою колекцією у стилістиці Анн Домельмейстер — геометрія і тендітність, поєднання фактур і ефект випадковості, ненавмисності, і Катерина Оксанич — її колекція кольору тіла зі складними драпіруваннями–трапеціями відсилала до душевної чистоти і складнощів навколишнього світу. Світлана Бевза дуже точно йде за трендами — починаючи від кольорів (у наступному сезоні — це світла, пастельна, димчасто–сіро–блакитна гама), закінчуючи силуетами. Бевза любить вишуканий мінімалізм — тут і облягаючі сукні–сорочки із тонкого шовкового джерсі, і вузькі спідниці–олівці, і туніки з асиметричним рукавом, але хітом наступного літа від Бевзи буде маленька біла сукня.
...НЕ ВМІСТИЛОСЯ. ВИБАЧТЕ!
Що цікаве не помістилося в два тексти? Може, іграшковий ведмедик із хутра норки, показаний разом із норковими трусами в колекції DS FURS? Може, емігрант–шоу колекції Gres Denim із валізами 50–х років і картатими сумками човників 90–х, ну і з джинсами, такими як у всіх магазинах на Хрещатику? Може, стерильно біла колекція від Христини Гусіної? Може, самурайські шкіряні брюки і куртки з намальованими метеликами Ілони Куц? Точно за бортом залишився чоловічий день із прекрасною, професійною і дуже стильною колекцією українських королев трикотажу Наталі Соболєвої Людмили Веронської. Із тюнінгованими джинсами і металізованою портупеєю та прикинутими «агентськими» значками шкірянками Фелікса Родіонова? Зі спортивними шортами та бомберами з органзи та плетеними піджачками від Островерхової і Завадського. Втім мода — поняття широке, а газетна сторінка має конкретну площу. А взагалі пам’ятайте, шановні читачі, девіз колекції Лілії Літковської:«Зловживання модними тенденціями призводить до стереотипізації особистості».