«Розвиток стосунків між Росією та Україною мусить будуватися на сучасній, прагматичній основі, з урахуванням інтересів одне одного. Якщо ми говоримо про енергоносії, то, звичайно, взаємодія повинна здійснюватися на ринковій основі, — сказав президент РФ Володимир Путін, відповідаючи вчора на запитання росіян під час традиційного щорічного прямого ефіру. — Субсидування української економіки за рахунок низьких цін на енергоносії за 15 років складало щорічно 3—5 мільярдів доларів. Але, переходячи на ринкові стосунки, ми маємо намір робити це м’яко, спокійно, в дружньому режимі...». Далі, говорячи про взаємодію з новим урядом України, Володимир Путін запевнив: «Який би уряд не було сформовано, на якій би політичній платформі він не діяв, — об’єктивна реальність підштовхуватиме наших партнерів до розвитку співпраці з Російською Федерацією».
Загалом спілкування президента з народом тривало близько трьох годин, упродовж яких Путін устиг підбадьорити всіх. Тон був вельми оптимістичний — як у лідера держави, яка зростає і готується до великого стрибка, і військового, й економічного. Зростає все, що тільки може, — ВВП, продуктивність праці, зайнятість на виробництві, дальність польоту ракет стратегічного призначення, ціни... Так, і ціни теж. Президент Росії визнав, що поряд із неухильним зростанням ВВП, підвищуються й ціни на споживчий кошик, бо зростає інфляція — за вісім місяців року вона досягнула 8,2 відсотка, хоч уряд прогнозував 7,8%, а попереду — ще цілий квартал!
Багато громадян так перейнялися бадьорістю свого лідера, що в однієї жіночки, яка мешкає на острові на Далекому Сході, вихопилося: «Що ж далі з нами буде після того, як ви підете з поста президента?..» А що буде? Все буде добре, адже Путін нікуди не піде. І, як Петро І, будує колосальні плани для зміцнення Росії у світі. «Росія, слава Богу, — це навіть не Ірак. У Росії вдосталь сил і засобів захищати себе, свої інтереси і на своїй власній території, і в інших регіонах світу, до слова кажучи...» — запевнив російський президент.
ПУТІН ОН–ЛАЙН
Перше спілкування Володимира Путіна в прямому ефірі відбулося в 2001 році і відтоді практикувалося щоосені. Цього разу «запити трудящих» почали збирати з 14 жовтня, і до початку ефіру, який транслювали три теле– і два радіоканали, надійшло 2,2 млн. запитань.
Народ цікавиться різноманітними речами, а подеколи намагається владнати свої побутові негаразди. Так, перший прямий телезв’язок восени–2001 запам’ятався тим, що жінка з хутора Козаче–Мальований спитала, коли ж до їхніх хат підведуть газ, а за кількадесят хвилин на столі перед президентом вже лежав папірець з «Газпрому» з «правильною» відповіддю — газ хуторяни отримають у січні 2002 року.