Політизація моря

18.10.2007

Саміт п’яти країн регіону Каспійського моря, який відбувся позавчора в Тегерані, не приніс конкретних домовленостей у головному питанні — щодо розподілу акваторії і дна Каспію та його природних ресурсів. Натомість пролунало надмір політичних заяв. На думку головного редактора російського англомовного видання «Російський енергетичний тижневик» Михайла Крутіхіна, яку він висловив у інтерв’ю Бі–Бі–Сі, в недосягненні домовленостей щодо Каспію винна Росія, оскільки тепер її головний інтерес полягає в тому, щоб не допустити врегулювання територіальної проблеми між Туркменістаном та Азербайджаном. «Якщо Туркменістан та Азербайджан зуміють домовитися, то це відкриє шлях для газотранспортного проекту, який буде дуже шкідливим для інтересів «Газпрому». Відтак через море можна відносно недорого перекинути газопровід з Туркменістану — через родовище на шельфі — до Баку, а звідти вже пряма дорога через Грузію та Туреччину до європейських споживачів. І Росія фактично залишиться осторонь», — пояснив Крутіхін.

Та все ж президенти Ірану, Росії, Казахстану, Азербайджану й Туркменістану домовилися проводити подібні саміти щорічно, а не раз на п’ять років, як було до цього часу. Наступна зустріч відбудеться 2008 року в Баку.

З огляду на брак конкретних домовленостей, заключна декларація саміту має переважно політичний характер. Так, у параграфі 15 проголошується, що прикаспійські країни «за жодних умов не дозволять використовувати свої території іншим державам для здійснення агресії та інших військових дій проти будь–якої зі сторін». Раніше аналітики вказували на гіпотетичну можливість використання Сполученими Штатами військових баз в Азербайджані та Туркменістані у випадку військової операції проти Ірану.

З приводу ядерних програм Ірану, які особливо хвилюють світове співтовариство, то сторони фактично підтвердили свої попередні позиції: Іран дотримується положень Договору про нерозповсюдження ядерної зброї і має право на «мирний атом». Під час заключної пресової конференції президент Росії Володимир Путін завуальовано, але цілком зрозуміло застеріг США проти нападу на Іран. Він також заявив, що Москва та Тегеран мають право вето на нові трубопроводи, якими можна постачати каспійський газ на Захід в обхід російської території. Азербайджанський політичний аналітик Ільгар Мамедов відразу ж відреагував на цю останню тираду російського президента: «Ідея вето — це лише думка Путіна. Країни басейну Каспійського моря є незалежними і будуть діяти відповідно до власних інтересів».

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>