Газосховища таки спустошать?

Нинішня газова криза між Україною та Росією дуже яскраво продемонструвала одну закономірність: постачанням енергоносіїв та іншими життєво важливими проблемами має займатися держава, а не приватні компанії. Намагання відмовитися від «адміністративного тиску» на користь «вільного ринку» призвело до абсурдної ситуації, коли держава не заборгувала ні копійки, але все одно мусить цей борг виплачувати. Іншими словами, влада процесом не керує, але за його результат відповідає.

Нині в України є два виходи. І обидва дуже погані: або поступитися частиною своїх газових запасів (і тоді втратити свою позицію на подальших перемовинах із «Газпромом»), або відстоювати свої інтереси до останньої теплої батареї, поглиблюючи конфлікт із постачальником та формуючи собі імідж ненадійного партнера і втрачаючи статус країни–транзитера. Схоже, наші державні мужі обрали перший варіант.

Відступіться, приватники: чиновник іде!

Учора українська влада нарешті розповіла, звідки взявся той самий борг в 1,3 мільярда доларів. Цікаво, що цифри оприлюднило не керівництво Кабміну, яке було зобов’язане це зробити, а заступник глави секретаріату Президента Олександр Шлапак. Президентський секретаріат зібрав інформацію Кабміну, Міністерства палива й енергетики, «Нафтогазу» і дійшов висновку, що, власне кажучи, українська частина боргу становить тільки 700 мільйонів доларів. Приблизно таку суму (за словами пана Шлапака, 500 мільйонів доларів) не заплатили наші комунальники за газ, який успішно спалили у своїх котельнях. 300 мільйонів — борг посередника, швейцарської, до речі, фірми «РосУкрЕнерго». Ще 300 мільйонів має повернути фірма «УкргазЕнерго». Це дочірнє підприємство: наполовину — «Нафтогазу», а наполовину — швейцарців.

Питання «що робити?» у цьому випадку зовсім не риторичне. Єдиний дієвий вихід — негайно «нацькувати» місцеву владу на злісних неплатників і буквально вибивати кожну копійку боргу. Ситуація одразу ж переросте в політичну площину: біло–блакитний склад Кабміну в очікуванні виборів цього не робив, новій владі, хто б не зайняв головні місця в уряді, також буде не з руки починати свою діяльність з репресій. Тому, прогнозують експерти, проблема буде «висіти» ще деякий час.

За словами Олександра Шлапака, винен у ситуації й нинішній уряд, який вичавлює з «Нафтогазу України» всі можливі й неможливі фінансові соки. «Нафтогаз» може й не витримати цього бюджетного тиску, який на нього покладено», — зауважив заступник глави секретаріату Президента, пояснивши, що «уряд не повернув компанії близько трьох мільярдів гривень заборгованості за різницю в цінах, запропонувавши провести взаємозалік. НАК так і не зміг отримати від «УкргазЕнерго» понад 400 мільйонів гривень дивідендів за минулий рік».

П’ять мільярдів кубів: були нашими, стануть вашими

Два раунди віч–на–віч із керівництвом «Газпрому», які провів наш міністр палива та енергетики Юрій Бойко, принесли певні результати. Український чиновник разом із головою правління російського газового монополіста узгодили схему погашення боргу та бадьоро доповіли, що вчора вони готові були підписати відповідні документи. На процедурі підписання мав бути присутній український Прем’єр Віктор Янукович, який для цього спеціально прибув до Москви. Втім на час здачі цього номера до друку «газовий мир» між двома країнами так і не було підписано. Натомість прес–служба «Газпрому» всупереч заяві українських колег повідомила, що документ мають розглядати днем пізніше, тобто сьогодні.

Найцікавіше — зміст угоди — обидві сторони старанно залишали за кадром. Але учасники перемовин, які із скромності вирішили залишитися неназваними, повідомили цікаві деталі. Вони стверджують, що Віктор Янукович запропонував таки повернути «Газпрому» із підземних українських газосховищ п’ять мільярдів кубометрів газу. Їхня вартість становить рівно половину боргу. Ще 400 мільйонів доларів буцімто виплатить компанія «УкргазЕнерго», якій пообіцяли надати дешевий кредит. Решту 250 мільйонів Кабмін змусить повернути або «Нафтогаз України», або «РосУкрЕнерго». На цю пропозицію українського Прем’єра вже нібито пристав його російський колега Зубков, і до двадцятого жовтня гроші мають піти.

Більшість експертів одностайна: Росія недаремно змусила нас визнати сам факт боргу напередодні перемовин про ціну газу на наступний рік. Це — один із факторів тиску, аби зробити нашу сторону поступливішою в діалозі. Водночас координатор групи експертів з реалізації енергетичного меморандуму Україна—ЄС Олександр Тодійчук вважає, що суперечка з «Газпромом» вкрай негативно вплине на міжнародний імідж України. Наголосив, що європейці не мають наміру втручатися в тривалу «газову» суперечку між Києвом та Москвою.

А ТИМ ЧАСОМ...

Днями «Газпром» увів в експлуатацію на території Курської області ще один газопровід–відвід, який має доставляти «блакитне паливо» споживачам в обхід території України. Нещодавно такий газопровід збудували на території Ростовської області.